Книги Українською Мовою » 💙 Зарубіжна література » Діяння Лантюрлю, Барбюс Анрі 📚 - Українською

Читати книгу - "Діяння Лантюрлю, Барбюс Анрі"

185
0
03.04.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Діяння Лантюрлю" автора Барбюс Анрі. Жанр книги: 💙 Зарубіжна література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Діяння Лантюрлю, Барбюс Анрі» була написана автором - Барбюс Анрі, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Зарубіжна література".
Поділитися книгою "Діяння Лантюрлю, Барбюс Анрі" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Перекладачі: Іван Двюб та Елеонора Ржевуцька

В яскравому сонячному світлі показалася віддалік струнка сильветка першого верхівця. На трибунах, що рябіли розмаїтими уніформами, то тут, то там лунали окрики, зливаючись далі в тисячоголосий єдиний рев:

— Попереду Жантіль на Лантюрлю!.. Славно, Лантюрлю!

Направду, були то вони. Чудовий огир із молодим елегантним верхівцем, що красив його ще більше, вже завершував гони нестримним легким чвалом, тоді як його суперники здавалися ще маленькими хмарками аж ген на обрії. Перед урядовою трибуною верхівець ріако збив назад коня, і той, ставши дуба, завмер на мить, як із бронзи вилитий,— публіка аж нестямилася від довершеності його форм.

Перелюднені трибуни хвилювалися. Велике панство — чепурні пані в ясному вбранні, чепурні офіцери в темних уніформах, цивільні в непоказних костюмах, але всі голова в голову славнозвісності — всі вони оточили переможців. Навіть найвельможніші, найвродливіші жінки збуджено тупотіли ногами і простягали руки в рукавичках — Торкнутися лискучої з металевим відливом шиї Лантюрлю; їхні зори раз у раз спадали на трохи блідого, але всміхненого поручника.

З юрби сенаторів та всіляких радників — вони складали її осереддя,— сяючи золотим шитвом однострою, виступив генерал, привітав офіцера і, наднориваючись, висловив свій захват конем.

Відтак Лантюрлю поштиво повели з Марсового поля, де він здобув перемогу, до Військової школи, в його стайню, що стала нині знакомитою; коли кінь проходив крізь юрму роззяв, котрі витріщали на нього очі, нанастанно клацали фотоапаратами й нагороджували гучними оплесками, здавалось, ніби він тямить щось і збурений довколишніми згуками здоровлень... І хоча в нього ще злегка тремтіли ноги, груди були вкриті піною і в очах не вигасло шаленство змагання, кінь натужив м'язи і, ніби показуючи чудові лінії свого тіла, гарно вигнув шию.

І ось, живучи в дрімоті невиразних споминів, уривків тьмяних образів та призабутих згуків, кінь, у дощату загороду замкнений, освітлений лише вузьким променем світла, що просмикувалося крізь трикутне ніконце, ще і ще раз наново перечував, як він напружує всю силу й побиває всіх. І поки його довгі зуби жували, десь у закамарку його простацького мозку жевріла думка про те, що він слухняно корився велінням і геройськи віддавав свою снагу, дарма що вхоркався, і на мить він відчув, саме відчув, що вчинив правильно.

Перемога легко далася Лантюрлю, хоча умови перегонів були дуже важкі. Останній відтинок — на цьому сходився багато хію — задовгий, хоча переможець зумів випередити учвал усіх своїх перебійців і вийти першим на східну доріжку.

Господар Лантюрлю, поручник, та його молода дружина були щасливі подвійно, бо в ті дні вперше прозоре личко їхнього синочка Моріса, що знайшовся в один день з Лантюрлю — достеменно три роки тому,— зашарілося рум'янцем.

Відтак Лантюрлю вийшов переможцем ще раз — він виграв кубок центральних провінцій. Але цього разу йому довелося подолати більше' труднощів" і витратити куди більще снаги, щоб випередити Калі — молоду, ясно-сіру кобилу, власність пана де Сент-Олен.

Дивіться такожАнрі Барбюс — ВогоньАнрі Барбюс — Ця кімнатка снить порожня...Анрі Барбюс — Місяць-злючкаЩе 9 творів →Біографія Анрі Барбюса

Збігло два роки. І поручник мусив примиритися з тим, що кінь, дарма що породистий, уже не годен виступати в великих верхогонах. Його ім'я ще бриніло, завдяки перемогам у двох змаганнях, але самого коня почали забувати. Його передали до кавалерійського ескадрону, де він попав До простого вояка — пересічі серед соток інших. Його називали просто Тюрлю "Він рекордист!"—оголошував у перший рік ад'ютант здумілим рекрутам. "Він-бо рекорди ставив",— згадував хто-небудь за два роки, коли під час важкого переходу глеюватими дорогами кінь раптом починав басувати й поривався вперед.

Нарешті настав час, коли кінь, змінивши вже не одного господаря і стайню, попав під батіг візника. Ще дужий, дарма що розміняв перший десяток, він легко бігав сезон, другий...

Але старощі, ця невблаганна недуга, та вбогий покорм Далися таки взнаки: йому важко було вже без упину працювати.

У колишньому переможцеві ще відчувалася іноді раса. Лантюрлю ставав раптом по-давньому жвавий, в ньому озивався голос крові, і це все додавало йому сили витримувати нескінченну крутанину по лабіринту паризьких вулиць. Тепер він мусив появляти неабияку силу волі та геройське завзяття, щоб доплуганитися до воріт своєї похмурої стайні, ніж колись, щоб доскакати свіжим піском до кінцевого стовпа або погарцювати перед урядовою трибуною.

Ніхто нині вже не цікавився його іменем. Навіть фурман не знав його. Лантюрлю більше не існувало.

А далі нескінченною низкою потяглися дні, що висилювали й занапащали його помалу, але так само певно, як і духопелики. Під шкурою, місцями стертою до крові, гостро випнулись ребра. Кінь розучився бігати; іноді він ще трюхикав, коли його раптом опадали колишнє завзяття та спортивний азарт, але потім розгублювався і ніяково тупцяв на одному місці.

Постійна праця в запрягу, побій за побоєм, блуканина без кінця плутаними вулицями доконали коня. В нього вже нічого не зосталося від колишньої витривалості, перебраної від предків, він уже не міг ганяти трюхом невтомно цілий день, як від нього вимагали, змагати страшливу втому, що сковувала все його тіло, і тепер йому ледве ставало снаги дотягти якось до вечора. 4

Якось уранці його не запрягли, як звикле; прийшов якийсь чоловік, його новий пан, і'повів за собою, кинувши на прощання скализубам-конюхам:

— Ми ще змусимо його погарувати. Я з нього ще здеру свої грошики, повірте мені.

Коня запряжено в вагонетку, що котилася рейками, прокладеними від кар'єру. Вагонетка рухалася легко, і праця спершу здалася Лантюрлю не така вже важка. Одначе вже від другої години йому відмовили ноги, тремтячі з напруги, викривлені, розбиті від безупинного тарування. Він зупинився знеможено між рейками, прикутий до маленької вагонетки, ніби врослої в землю. Зчинився страшенний крик. Кінь, увесь затрепетавши, зібрався на останній силі, очі його налилися кров'ю, і зрушив вагу, курчово перебираючи ногами кам'янистим схилом. Йому пощастило посунути вперед! Він проплуганив вагонетку ще кілька метрів — до ями, куди скидали каміння,— їй же право, то був справжній подвиг, що їх коли-небудь довелося доконати Лантюрлю в великі дні свого життя, осяяні сонцем слави.,Це таки був видатний, але ніким не поцінований рекорд!

Одначе його найвище діяння було ще попереду. Через три дні він протягом кількох хвилин появив правдиву велич. Хоча в ті хвилі він нічого не двигав, нічого не віз, навпаки, його самого вів чоловік.

Сталося Так, що він не тільки не міг іти, але не годен був і зрушити з місця.

Тієї миті, коли він раптом зупинився як укопаний посеред бруку, сталася драматична зустріч, що про неї ніхто з дійовців і гадки не маН: вулицею випадково йшов офіцер з чотирма нашивками на рукаві, разом із рожевим вродливим хлопцем, але вони не впізнали Лантюрлю, так само як і кінь їх не впізнав.

Його голова куняла до землі, до тієї чорної безодні, що дарувала солодке забуття і що її кінь бачив своїми сліпаками. Вона помалу хилилась, улягаючи тягареві свого тіла, такому нині нестерпному — тягар той треба було будь-що перебороти, бо він тягнув її до землі і в землю.

— Н-но! Н-но! — волав лупій.

І тоді, слухаючись голоса одвічного пана, божистого веління людини, расова тварина нараз перейнялася знову войовничим завзяттям, лютою ненавистю до t перешкод і потребу подолати всі завади на дорозі до мети; вона вирвалася з нерухомості, з небуття: ступила крок, потім ще крок і пішла...

І коли вона, хитаючись, подалася вперед, в її жалюгідному мозкові, запакованому в череп, як у тісний склеп, зненацька спалахнув спомин про бурхливі оплески... І тоді сталося диво: величний, як статуя, що ожила, кінь якимсь дивом зібрався на вже знеможеній силі і, захоплений видивом нового життя, переступив поріг різниці.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Діяння Лантюрлю, Барбюс Анрі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Діяння Лантюрлю, Барбюс Анрі"