Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Червоний бенкет, Шевченко Тарас 📚 - Українською

Читати книгу - "Червоний бенкет, Шевченко Тарас"

103
0
04.04.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Червоний бенкет" автора Шевченко Тарас. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Червоний бенкет, Шевченко Тарас» була написана автором - Шевченко Тарас, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Класика".
Поділитися книгою "Червоний бенкет, Шевченко Тарас" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Уривок з поеми “Гайдамаки”

Задзвонили в усі дзвони

По всій Україні;

Закричали гайдамаки:

"Гине шляхта, гине!

Гине шляхта! погуляєм

Та хмару нагрієм!"

Зайнялася Смілянщина,

Хмара червоніє.

А найперша Медведівка

Небо нагріває.

Горить Сміла, Смілянщина

Кров'ю підпливає.

Горить Корсунь, горить Канів,

Чигирин, Черкаси;

Чорним шляхом запалало,

І кров полилася

Аж у Волинь. По Поліссі

Ґонта бенкетує,

А Залізняк в Смілянщині

Домаху гартує,

У Черкасах, де й Ярема

Пробує свячений.

"Отак, отак! добре, діти,

Мордуйте скажених!

Добре, хлопці!" — на базарі

Залізняк гукає.

Кругом пекло; гайдамаки

По пеклу гуляють.

А Ярема — страшно глянуть

По три, по чотири

Так і кладе. "Добре, сину,

Матері їх хиря!

Мордуй, мордуй, в раю будеш

Або есаулом.

Гуляй, сину! нуте, діти!"

І діти майнули

По горищах, по коморах,

По льохах, усюди;

Всіх уклали, все забрали.

"Тепер, хлопці, буде!

Утомились, одпочиньте".

Улиці, базари

Крились трупом, плили кров'ю.

"Мало клятим кари!

Ще раз треба перемучить,

Щоб не повставали

Нехрещені, кляті душі".

На базар збирались

Гайдамаки. Йде Ярема,

Залізняк гукає:

"Чуєш, хлопче? ходи сюди!

Не бійсь, не злякаю".

"Не боюся!" Знявши шапку,

Став, мов перед паном.

"Відкіля ти? хто ти такий?"

"Я, пане, з Вільшани".

"З Вільшаної, де титаря

Пси замордували?"

"Де? якого?"

"У Вільшаній;

І кажуть, що вкрали

Дочку його, коли знаєш".

"Дочку, у Вільшаній?"

"У титаря, коли знавав".

"Оксано, Оксано!" —

Ледве вимовив Ярема

Та й упав додолу.

"Еге! ось що… Шкода хлопця,

Провітри, Миколо!"

Провітрився. "Батьку! брате!

Чом я не сторукий?

Дайте ножа, дайте силу,

Муки ляхам, муки!

Муки страшної, щоб пекло

Тряслося та мліло!"

"Добре, сину, ножі будуть

На святеє діло.

Ходім з нами у Лисянку

Ножі гартувати!"

"Ходім, ходім, отамане,

Батьку ти мій, брате,

Мій єдиний! На край світа

Полечу, достану,

З пекла вирву, отамане…

На край світа, пане…

На край світа, та не найду,

Не найду Оксани!"

"Може, й найдеш. А як тебе

Зовуть? я не знаю".

"Яремою".

"А прізвище?"

"Прізвища немає!"

"Хіба байстрюк? Без прізвища

Запиши, Миколо,

У реєстер. Нехай буде —

Нехай буде Голий,

Так і пиши!"

"Ні, погано!"

"Ну, хіба Бідою?"

Дивіться такожТарас Шевченко — Мов за подушне, оступилиТарас Шевченко — ПеребендяТарас Шевченко — СотникЩе 264 твори →Біографія Тараса Шевченка

"І це не так".

"Стривай лишень,

Пиши Галайдою".

Записали.

"Ну, Галайдо,

Поїдем гуляти.

Найдеш долю… а не найдеш…

Рушайте, хлоп'ята".

І Яремі дали коня

Зайвого з обозу.

Усміхнувся на воронім

Та й знову у сльози.

Виїхали за царину;

Палають Черкаси…

"Чи всі, діти?"

"Усі, батьку!"

"Гайда!"

Простяглася

По діброві понад Дніпром

Козацька ватага.

А за ними кобзар Волох

Переваги-ваги

Шкандибав на конику,

Козакам співає:

"Гайдамаки, гайдамаки,

Залізняк гуляє".

Поїхали… а Черкаси

Палають, палають.

Байдуже, ніхто й не гляне.

Сміються та лають

Кляту шляхту. Хто балака,

Хто кобзаря слуха.

А Залізняк попереду,

Нашорошив уха;

Іде собі, люльку курить,

Нікому ні слова.

А за ним німий Ярема.

Зелена діброва,

І темний гай, і Дніпр дужий,

І високі гори,

Небо, зорі, добро, люде

І лютеє горе —

Все пропало, все! нічого

Не знає, не бачить,

Як убитий. Тяжко йому,

Тяжко, а не плаче.

Ні, не плаче: змія люта,

Жадна випиває

Його сльози, давить душу,

Серце роздирає.

"Ой ви, сльози, дрібні сльози!

Ви змиєте горе;

Змийте його… тяжко! нудно!

І синього моря,

І Дніпра, щоб вилить люте,

І Дніпра не стане.

Занапастить хіба душу?

Оксано, Оксано!

Де ти, де ти? подивися,

Моя ти єдина,

Подивися на Ярему.

Де ти? Може, гине,

Може, тяжко клене долю,

Клене, умирає

Або в пана у кайданах

У склепу конає.

Може, згадує Ярему,

Згадує Вільшану,

Кличе чого: "Серце моє,

Обніми Оксану!

Обнімемось, мій соколе!

Навіки зомлієм.

Нехай ляхи знущаються,

Не почуєм!.." Віє,

Віє вітер з-за Лиману,

Гне тополю в полі,—

І дівчина похилиться,

Куди гне недоля.

Посумує, пожуриться,

Забуде… і, може…

У жупані, сама пані;

А лях… боже, боже!

Карай пеклом мою душу,

Вилий муки море,

Розбий кару надо мною,

Та не таким горем

Карай серце: розірветься,

Хоч би було камень.

Доле моя! серце моє!

Оксано, Оксано!

Де ти ділася-поділась?"

І хлинули сльози;

Дрібні-дрібні полилися.

Де вони взялися!

А Залізняк гайдамакам

Каже опинитись:

"У ліс, хлопці! вже світає,

І коні пристали:

Попасемо",— і тихенько

У лісі сховались.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Червоний бенкет, Шевченко Тарас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Червоний бенкет, Шевченко Тарас"