Читати книгу - "Конфедерати, Шевченко Тарас"

Уривок з поеми “Гайдамаки”

"Одчиняй, проклятий жиде!

Бо будеш битий… одчиняй!

Ламайте двері, поки вийде

Старий паскуда!"

"Постривай!

Стривайте, зараз!"

"Нагаями

Свиняче ухо! Жартувать,

Чи що, ти хочеш?"

"Я? з панами?

Крий боже! зараз, дайте встать,

Ясновельможні (нишком — свині)".

"Пане полковнику, ламай!"

Упали двері… а нагай

Малює вздовж жидівську спину.

"Здоров, свине, здоров, жиде,

Здоров, чортів сину!"

Та нагаєм, та нагаєм.

А жид зогнув спину:

"Не жартуйте, мості-пане!"

"Добривечір в хату!

Ще раз шельму! ще раз!.. годі!

Вибачай, проклятий!

Добривечір! а де дочка?"

"Умерла, панове".

"Лжеш, Іудо! нагаями!"

Посипались знову.

"Ой паночки-голубчики,

Єй-богу, немає!"

"Брешеш, шельмо!"

"Коли брешу,

Нехай бог карає!"

"Не бог, а ми. Признавайся!"

"Нащо б мав ховати,

Якби жива? Нехай, боже,

Щоб я був проклятий!.."

"Ха-ха-ха-ха!.. Чорт, панове,

Літаню співає.

Перехрестись!"

"Як же воно?

Далебі, не знаю".

"Отак, дивись…"

Лях хреститься,

А за ним Іуда,

"Браво! браво! охрестили.

Ну, за таке чудо

Могоричу, мості-пане!

Чуєш, охрещений?

Могоричу!"

"Зараз, зараз!"

Ревуть, мов скажені,

Ревуть ляхи, а поставець

По столу гуляє.

"Єще Польща не згінела!"—

Хто куди гукає.

"Давай, жиде!"

Охрещений

Із льоху та в хату,

Знай, шмигляє, наливає;

А конфедерати,

Знай, гукають: "Жиде! меду!"

Жид не схаменеться.

"Де цимбали? грай, псявіро!"

Аж корчма трясеться —

Краков'яка оддирають,

Вальса та мазура.

І жид гляне, та нищечком:

"Шляхетська натура!"

"Добре, годі! тепер співай!"

"Не вмію, єй-богу!"

"Не божись, собача шкуро!"

"Яку ж вам? Небогу?"

"Була собі Гандзя,

Каліка небога,

Божилася,

Молилася,

Що боліли ноги;

На панщину не ходила,

А за парубками

Тихесенько,

Гарнесенько

Поміж бур'янами".

"Годі! годі! це погана:

Схизмати співають".

"Якої ж вам? хіба оцю?

Стривайте, згадаю…"

"Перед паном Хведором

Ходить жид ходором,

І задком,

І передком

Перед паном Хведірком".

"Добре, годі! тепер плати!"

"Жартуєте, пане:

За що платить?"

"Що слухали.

Не кривись, поганий!

Не жартуєм. Давай гроші!"

"Де мені їх взяти?

Ні шеляга, я панською

Ласкою багатий".

"Лжеш, собако! признавайся!

А нуте, панове,

Батогами!"

Засвистіли,

Хрестять Лейбу знову.

Періщили, періщили,

Аж пір'я летіло…

"Єй же богу, ні шеляга!

Їжте моє тіло!

Ні шеляга! ґвалт! рятуйте!"

"Ось ми порятуєм".

"Постривайте, я щось скажу".

"Почуєм, почуєм,

Та не бреши, бо, хоч здохни,

Брехня не поможе".

"Ні, в Вільшаній…"

"Твої гроші?"

"Мої!.. ховай боже!

Ні, я кажу, що в Вільшаній…

Вільшанські схизмати

По три сем'ї, по чотири

Живуть в одній хаті".

"Ми це знаєм, бо ми сами

Їх так очухрали".

"Та ні, не те… вибачайте…

Щоб лиха не знали,

Щоб вам гроші приснилися..

Бачте, у Вільшаній

У костьолі… у титаря…

А дочка Оксана!

Ховай боже! як панночка!

Що-то за хороше!

А червінців! хоч не його,

Так що? аби гроші".

"Аби гроші, однаково!

Правду Лейба каже;

А щоб певна була правда,

Нехай шлях покаже.

Одягайся!"

Поїхали

Ляхи у Вільшану.

Один тілько під лавою

Конфедерат п'яний

Не здужа встать, а курника,

П'яний і веселий:

"My zyjemy, my zyjemy,

Polska nie zginela".