Читати книгу - "Дума про Кия та його славний рід, Чалий Богдан"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Чалий Богдан
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
(Скорочено)
…Що на першій горі на стрімкій,
де дзвеніли тополі сріблисті,
жив полянин по імені Кий,
у затишнім зеленім обійсті.
Чорновусий, з високим чолом…
в синю рань, лиш півні прокричали,
з широченним кленовим веслом
Кий ішов на дніпровські причали.
Він тримав перевіз на ріці
і ладді конопатив недаром, —
звідусіль чужоземні купці
до полян прибували з товаром.
Як ударить веслом по воді, —
в небо хвилю зметне крутобоку.
Задивуються гості в ладді:
— Ну й полянин! Здоровий нівроку!
А бувало, на лови піде, —
богатирську покаже натуру.
Хай до рук навіть тур попаде, —
роги скрутить могучому туру.
…Що на другій горі між смерек,
де волхви[1] зупинялися віщі,
жив рудий, наче полум'я, Щек
у затишнім зеленім обійсті.
Ще умільством уславився Щек, —
мав щоднини митецьку затію…
Візьме глини та виліпить глек —
куплять глек у саму Візантію!
Що на третій горі, де обрив
ощиря[2] валуни[3] крем'янисті,
жив русявий і ніжний Хорив
у затишнім зеленім обійсті.
Тільки візьме він срібла шматок,
радість іскрою блисне у зорі.
Аж співає його молоток
та мережить полянські узори.
Од близьких і від дальніх дворів
до Хорива протоптані стежки.
Так не вміє ніхто, як Хорив,
для полянок кувати сережки.
…Над струмком, що петляв до Дніпра
між зеленого буйного дива,
оселилася Либідь-сестра
трьох братів:
Кия, Щека, Хорива.
Очі — терен, шовкова коса.
А усмішка, мов лагідний ранок!
Дивовижна і строга краса,
що траплялась лише між полянок.
В літню пору, було, до темна
конопельки, льонок вона брала.
На сорочки братам полотна
по сувою на кожного пряла.
…Трудовий, метикований люд
розселився навколо тригір'я.
І торгові шляхи звідусюд
пролягли на полянські подвір'я.
Та було не завжди без біди, —
буйно хмарили недруги обрій.
З полуденного степу сюди
часом потоптом сунули обри[4].
[1] Волхв — мудрець, віщун, чарівник.
[2] Ощиряти — робити видним.
[3] Валун — обточений дією води або льодовиків камінь.
[4] Обри — стародавні племена.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дума про Кия та його славний рід, Чалий Богдан», після закриття браузера.
