Читати книгу - "Пещена дитина, Устиянович Микола"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Устиянович Микола
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Бідна на світі пещена дитина.
Бо світ не батько, а судьба не ненька,
Не здержить бурі билина м'ягенька", –
Казали люди, говорили свати:
Даремні слова, не слухала мати;
Пестила сина, плекала сваволю,
Хоть люди з того віщали недолю.
Хоть отець просить, хоть і суровіє,
Неплатна гроза, мати своє діє.
Хрестика з церкви забаг пестій стиха,
А хрест, чи правда? то ворожба лиха.
Хрестика з церкви, а дитинці дати,
Щоб їй солодко було споминати
За дім, за мамку; дость буде мозоли,
Як колись піде від мамки до школи.
І пішов Стасьо до школи до міста,
Хоть недалеко, плакала невіста;
Но єще більше дитина ридає
Над азбукою, аж ся серце крає.
І що-день гірше, бо що-день укори
За самоволю, за дитинні спори
Зносить хлопчина, і щодень біднятко
Біжить за місто, чи не їде татко,
І що-день личко зливає сльозами:
Не їде татко, не видати мами!
Надійшли свята, рождество Христово,
Донесла мати нещасноє слово:
"Поїдеш, Стасю, до дому на свята,
До своєй мамки, до рідного тата".
Подули вихрі, потисли морози,
Взрок в вікні Стася, в очах дрібні сльози.
"Ой не приїздить мій татко по мене,
Ой Боже, Боже! нене моя, нене!"
"І не приїде", – озвався хтось стиха:
"На таку метіль доїздив би-сь лиха".
Реклася гадка, щось шибло в дитину,
Обтерла очка, вхопила шапчину,
І десь побігла ніби як до школи.
Заходить сонце, накривають столи,
Бо Святий вечер: глядають хлопчини
В місті, по домах, у сусід, родини:
Розступись земле, Духу святий, амінь!
Щезла дитина, як на воді камінь.
Минули свята, настигло Стефана,
Мати до міста поспішає зрана.
Утихла буря, сонце засвітило,
Але в невісти очах потемніло.
Якась тривога лягла їй на груди,
І смуток тисне, хоть весело всюди.
"Поганяй", – каже, – "поганяй скоренько!
Бо ми щось тяжко, щось нудить серденько!
Поганяй!" – каже, і враз ко убочі
На роздоріжжя устремила очі.
"Іванку! глянь-но! чого там ворони
Понад сніжнії шибають загони?
Там щось чорнієсь під хрестом в долині;
Скоч-но! хрест божий не місце падлині –
Відь чиясь згуба – а може, а може
Замерз п'яниця; лиш скори, небоже!
Бо мене тягне ланцом до дитини,
І калач теплий біднятку застане".
Побіг Іванко, стає на загоні,
І під хрест глянув і силеснув в долоні….
А понад матір ворон заскрегоче:
"Ми вже дитині видовбали очі;
Твоя дитина хреста ся наперла,
Хреста забагла – під хрестом умерла!"
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пещена дитина, Устиянович Микола», після закриття браузера.
