Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Диво-капелюх 📚 - Українською

Читати книгу - "Диво-капелюх"

267
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Диво-капелюх" автора Туве Маріка Янссон. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Диво-капелюх» була написана автором - Туве Маріка Янссон, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Дитячі книги".
Поділитися книгою "Диво-капелюх" в соціальних мережах: 

Туве Янсон — сучасна фінська письменниця, яка пише шведською мовою. Її казкова повість «Диво-капелюх» увійшла в скарбницю дитячої літератури світу.
Якось навесні герої повісті, казкові істоти тролі, що мешкали в долині Мумі, знайшли диво-капелюх, який мав чарівну силу, і з того часу почали зазнавати незвичайних пригод. Поетично і водночас дотепно написана книга вчить дітей чесності й порядності, звеличує дружбу.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 23
Перейти на сторінку:

Туве ЯНССОН

ДИВО-КАПЕЛЮХ

Повість

ВСТУП

Одного сірого ранку в долину Мумі завітав перший сніг. Підкрався густий, тихий, і за кілька годин усе побіліло.

Мумі-троль стояв на ганочку, дивився, як долина натягає на себе зимове укривало, і спокійно думав, що ввечері вони ляжуть спати на цілу зиму. Всі Мумі-тролі десь у листопаді надовго засинали (і добре робили, бо вони не любили темряви й холоду). Він зачинив двері, подибав до мами й сказав:

— Надворі сніг.

— Я знаю, — відповіла мама Мумі-троля. — Я вже всім вам постелила найтепліші ковдри. Ти спатимеш у горішній кімнатці з вікном на захід разом з крихіткою Пхиком.

— Ой, та він же страх як хропе! — сказав Мумі-троль. — Краще я ляжу з Мумриком-Нюхайликом!

— Як хочеш, — погодилася Мумі-мама. — Пхик може лягти в горішній кімнатці з вікном на схід.

Вся родина Мумі і всі її приятелі та знайомі старанно, дбайливо готувалися до зими. Мама Мумі-троля накрила стіл на веранді, але кожному дала тільки чашку ялинової глиці — адже тому, хто намірявся спати цілих три місяці, треба було добре наїстися глиці. Після обіду, що, правду сказати, нікому не припав до смаку, вони трохи врочистіше, ніж звичайно, сказали одне одному «На добраніч», і мама загадала всім почистити зуби. Мумі-тато обійшов будинок, позачиняв усі двері й кватирки у вікнах і накинув сітку від комарів на люстру, щоб вона не припала порохом.

Потім кожне залізло в своє ліжко, зробило собі в ньому зручну ямку, натягло ковдру по самі вуха й почало думати про щось приємне. А Мумі-троль стиха зітхнув і зауважив:

— А все ж ми марнуємо силу-силенну часу.

— Чому марнуємо? — заперечив Мумрик-Нюхайлик. — Ми ж бачимо сни. А коли знову прокинемося, буде вже весна…

— Еге ж… — промурмотів Мумі-троль.

Він уже летів у далекий присмерк країни снів.

А надворі йшов сніг, густий і пухнастий. Він притрусив уже ганочок, навис на даху й віконних лиштвах. Скоро будиночок Мумі обернеться на м’яку, круглу снігову кучугуру. Один за одним переставали цокати годинники. Прийшла зима.

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ,

де розповідається, як Мумі-троль, Пхик і Мумрик-Нюхайлик натрапили на диво-капелюх, як несподівано з'явилося п'ять хмаринок і як Гемуль знайшов собі нове захоплення

Якось весняного ранку годині о четвертій долиною Мумі пролетіла перша зозуля. Вона всілася на блакитний дах будиночка Мумі й прокувала вісім разів — звичайно, трохи хрипко, бо була ще дуже рання весна.

Тоді полетіла собі далі.

Мумі-троль прокинувся, довго дивився в стелю і все не міг збагнути, де він. Він проспав сто ночей і сто днів, навколо нього ще ширяли сни й намагалися знову його приспати.

Та коли Мумі-троль засовався, щоб зручніше вмоститись, то побачив таке, що з нього відразу злетів сон: ліжко Мумрика-Нюхайлика було порожнє.

Мумі-троль підвівся й сів.

— Атож, капелюха Мумрика-Нюхайлика також немає. Ото лиха година! — сказав він.

Він подибав до прочиненого вікна й визирнув надвір. Ага, Мумрик-Нюхайлик зліз мотузяною драбиною. Мумі-троль зіп’явся на підвіконня і, обережно перебираючи своїми коротенькими лапами, спустився вниз. На мокрій землі чітко видніли сліди Мумрика-Нюхайлика. Вони кривуляли врізнобіч, і йти ними було важко. Часом сліди схрещувалися, а часом Мумрик-Нюхайлик робив довгий стрибок. «Це з радощів, — подумав Мумі-троль. — Ось тут він перевернувся, — видно, як на долоні».

Раптом Мумі-троль задер носа й почав прислухатися: десь далеко Мумрик-Нюхайлик грав на губній гармонії найвеселішу свою пісеньку: «Гей, тваринки, начіпляймо банти на хвости!» Мумі-троль помчав просто на музику.

Він знайшов Мумрика-Нюхайлика біля річки: той сидів на поруччі містка, насунувши свій старий капелюх на самі вуха, і вимахував ногами над водою.

— Привіт! — гукнув йому Мумі-троль і сів поряд.

— Привіт! — відповів Мумрик-Нюхайлик, граючи далі.

Сонце ледь виглянуло з-за лісу і світило їм просто в обличчя. Вони мружилися від його яскравого проміння і вимахували ногами над блискотливою швидкою течією, безтурботні й веселі.

Цією річкою вони часто, напнувши вітрило, вирушали шукати цікавих пригод. І з кожної подорожі привозили додому, в долину Мумі, нових друзів. Тато й мама Мумі-троля ставилися до всіх тих знайомств цілком спокійно, вони тільки ставили нові ліжка й доточували обідній стіл. Отож будиночок Мумі був повний-повнісінький мешканців, де всі робили те, що їм подобалося, і рідко думали про завтрашній день. Звичайно, там часом траплялися дивовижні, навіть жахливі події, зате ніхто не встигав знудитися (а це ж бо величезна вигода).

Коли Мумрик-Нюхайлик дограв до кінця свою весняну пісню, він сховав гармонію в кишеню і спитав:

— А Пхик прокинувся?

— Мабуть, ні, — відповів Мумі-троль. — Він завжди спить на тиждень довше за всіх.

— То ми збудимо його, — рішуче заявив Мумрик-Нюхайлик і зіскочив з поруччя. — Нині ми повинні зробити щось незвичайне, бо день дуже гарний.

Під вікном горішньої кімнатки, тієї, що на схід, він засигналив їхнім домовленим способом: свиснув тричі коротко і раз довго, заклавши лапу в рот, — це означало, що є якась справа. Вони почули, що Пхик перестав хропти, але не визирнув надвір.

— Ану ще раз! — сказав Мумрик-Нюхайлик.

І вони засвистіли вдвох.

Відчинилося вікно, і Пхик сердито гукнув:

— Я сплю!

— Злазь і не сердься, — сказав Мумрик-Нюхайлик. — Ми хочемо зробити щось незвичайне.

Тоді Пхик розгладив свої зім’яті від спання вуха й спустився вниз мотузяною драбиною (треба, мабуть, згадати, що тут під кожним вікном була мотузяна драбина, адже ходити сходами дуже загайно).

А день заповідався справді гарний. Скрізь було повно різних тваринок. Вони прокидалися із зимової сплячки, метушились, і кожне робило щось своє: одні провітрювали одяг, інші розчісували вусики, лагодили свої житла і всіляко готувалися до нової весни.

Наші друзі часом спинялися; то поглянути, як хто будує собі хатку, то послухати сварку — а в перші весняні дні часто можна почути сварку, бо з зимової сплячки дехто прокидається в дуже поганому гуморі.

Подекуди на гіллі сиділи жуки й розчісували свої довгі коси, а в латках снігу з північного боку стовбурів малі мишенята прокладали собі довгі тунелі.

— Доброї весни! — гукнув старий вуж. — Як минула зима?

— Дякуємо, гаразд, — відповів Мумі-троль. — А ви, дядечку, як спали, спокійно?

— Чудово, — відповів вуж. — Вітай своїх тата й маму!

Так перемовлялися вони з багатьма тваринками, що траплялись їм назустріч. Та що

1 2 ... 23
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Диво-капелюх», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Диво-капелюх"