Читати книгу - "Запізнілий вірш, Тихий Наум"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Тихий Наум
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лише в однім на все село вікні
Ген вогник теплиться удалині.
Стою схвильований… Де взяти зваги
Признать його своїм?
Це ж я — кудлатий
Вухастий підліток, ледь-ледь діждав,
Аби заснули врешті батько й мати,
Й таємну блимавку свою дістав.
Я щось пишу. Скоріш за все — віршую.
( Давно завівся цей за мною гріх).
Удень на річку кличуть, — я не чую;
На вигін — м'яч ганяти? Ні!
Утіх
Я уникаю. Тож не відривайте!
Як можна в іграх марнувати час?
Мені лиш тиші та паперу дайте, —
Писатиму. Як схочете, — й про вас.
Про вигін, річку, ліс… Про все на світі,
Що вдасться уложити на папір.
Ба, навіть про відьом несамовитих
Чи інше щось таке, що вір — не вір…
…Стою, дивлюся і зітхаю сумно.
Тут ні за ким не бачиться вини…
Та, Господи, якби ж то хтось розумний
Прийшов тоді й порадив: "Припини!
Звабливої побійсь омани, хлопче,
Дорога ця веде не до небес.
Хай навіть стежечку свою протопчеш,
Чи хтось помітить? Визнають тебе?
Усе життя ітимеш через терни.
Образи? Кпини? Зіб'єшся в лічбі…
А чим відплатиться твій труд галерний?"
Втім, це я — вже тепер — кажу собі…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Запізнілий вірш, Тихий Наум», після закриття браузера.
