Читати книгу - "Заповіт"
- Жанр: 💛 Шкільні підручники / 💙 Класика
- Автор: Тарас Шевченко
- 866
- 0
- 21.04.22
Вірш «Заповіт» Тараса Шевченка є одним з найважливіших творів української класичної літератури. Постать автора вже давно стала канонічною, а його майстерність – безпрецедентною. Цей твір по праву можна назвати одним з найкращих та найвідоміших в творчості Кобзаря. Про його важливість говорить навіть те, що твір було перекладено на 50 мов світу. Сам вірш відносять до громадянської лірики, і текст є ніби закликом звільнитися до народу, що перебуває в неволі.
Вірш являє собою монолог, який веде ліричний герой, що розмовляє наче ні з ким і одразу зі всіма одночасно. Мається на увазі, що герой оповідає все те, що бачив на своїй Батьківщині, разом з тим бажаючи їй кращої долі. Оповідь починається з опису краю, де жив та який знав сам письменник. Оспівується краса степу, з його курганами, те центральним елементом природи в вірші є річка Дніпро. До речі, читати онлайн вірш «Заповіт» Тараса Шевченка українською мовою можна на нашому сайті електронних книг.
Другою важливою думкою в тексті є бажання героя, щоб його народ звільнився від гніту, під яким перебуває, та став вільним. Автор говорить з читачем, ніби батько з синами, наставляючи та повчаючи їх і врешті решт – бажаючи їм кращої долі, ніж ту, яку мав він. Також він просить їх не забувати та згадувати його.
Скачати вірш «Заповіт» Тараса Шевченка можна безкоштовно, без реєстрації та sms (смс) в таких форматах, як fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (єпаб) можна, скориставшись нашим ресурсом електронних книг.
Приємного читання!
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Заповіт Тарас Шевченко
Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий.
Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отоді я І лани і гори — Все покину і полину До самого бога Молитися… А до того — Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте. Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.
25 грудня 1845 в Переяславі
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заповіт», після закриття браузера.