Читати книгу - "Підіймись на небеса – у версальський хоч би сад, Сковорода Григорій"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Сковорода Григорій
Книга "Підіймись на небеса – у версальський хоч би сад" є збіркою казок відомого українського поета і філософа Григорія Сковороди. Ці казки розповідають про життєві принципи і моральні цінності, які допоможуть читачам зрозуміти складні поняття у простій і доступній формі.
У книзі представлено 15 казок, кожна з яких має свій власний урок. Наприклад, в казці "Лис і вовк" читач дізнається про те, як важливо бути розумним і не довіряти всьому, що говорять інші. У казці "Лебідь і журавель" Сковорода говорить про те, що любов і доброта можуть змінити життя навіть найбільш жорстоких і злобних людей.
Книга "Підіймись на небеса – у версальський хоч би сад" містить цікаві історії, які підкажуть, як діяти в різних життєвих ситуаціях. Це чудова книга для дітей і дорослих, які хочуть зрозуміти важливість моральних цінностей і принципів в житті. Вона вчить дітей мудрості і дорослих пам’ятати про важливість цих цінностей у своєму житті.
Отже, якщо ви шукаєте книгу, яка навчить вас важливим речам в житті, книга "Підіймись на небеса – у версальський хоч би сад" від Григорія Сковороди є ідеальним вибором. Вона запропонує вам безцінні уроки життя, які ви можете застосувати у своєму повсякденному житті.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Одягни одежу злотну,
Шапку царськую добротну,
Як у серці нуда, буде скрізь тобі біда.
Проживи хоч триста літ, проживи хоч цілий світ,
Що тобі те помагає,
Коли серденько ридає?
Як у серці нуда, буде підлість і біда.
Хоч всю землю завоюй, над усім хоч зацарюй,
Що тобі те помагає,
Коли вся душа ридає?
Як у серці нуда, буде підлість і біда.
Тож про місяць знать дарма, є там люди чи нема,
Кинь Коперникові сфери,
В серця свого глянь печери!
Як знання в нутрі твоїм — то веселий будеш з ним.
Бог найкращий астроном і найкращий економ.
Вічная природа-мати
Зайвини не може мати.
Найпотрібніше тобі ти знайдеш лиш у собі.
Подивися, як живеш: друга у собі знайдеш,
Стрінеш там ти іншу волю,
Стрінеш в злій блаженну долю:
У тюрмі твоїй там світ, у болоті твоїм — цвіт.
Правду Августин трима: пекла не було й нема,
Воля — пекло перекляте,
Воля — піч пащекувата.
Тож візьми її до рук — і ні пекла, ані мук.
Воле! О неситий ад! Трута ти, а всі — то ядь.
Пащею ти позіхаєш
І підряд усіх ковтаєш.
Вбий же знак глупоти — пекло здужаєш ти.
Боже! Слів живих улий! Хто без тебе не смутний?
Радість ти життя єдина,
Рай, солодкість безупинна!
Вбий ти волю злу у нас, твій зцілить нас чистий глас!
Дай нам силу своїх слів! Славимо царя царів!
Всесвіт весь співа про тебе,
Створений законом неба,-
Що потрібне, те легке, непотрібне ж є важке!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Підіймись на небеса – у версальський хоч би сад, Сковорода Григорій», після закриття браузера.
