Читати книгу - "Старий дід та внучок, Брати Ґрімм"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Брати Ґрімм
- 309
- 0
- 28.04.23
"Старий дід та внучок" - це казка відомих німецьких письменників Братів Ґрімм, яка містить в собі мудрість та важливі життєві уроки. Ця казка розповідає про внучка, який вирішив позбутись свого діда, але у кінці зрозумів, як важлива є сім'я та повага до старших. Ця історія показує, що молодь повинна поважати та слухати старших, а старі люди повинні бути мудрими та терплячими.
У казці "Старий дід та внучок" Братів Ґрімм, ми дізнаємося про сім'ю, де батько надто втомлений, щоб доглядати за своїм батьком, тому він просить свого сина взяти діда до себе. Проте внучок не хоче цього робити та використовує різні хитрощі, щоб позбутися свого діда. Але в один момент, коли він не був удома, дід став хворим. Внучок повернувся додому, і, побачивши свого хворого діда, він вирішив позбутися своїх жадібних планів та почав доглядати за ним.
"Старий дід та внучок" - це чудова казка, яка нагадує нам про важливість родинних зв'язків та повагу до старших. Історія показує, що сім'я - це найважливіша річ в житті кожної людини, і повинна допомагати один одному у важкі часи. Казка Братів Ґрімм навчає нас бути вдячними за те, що ми маємо, і берегти родинні зв'язки незалежно від того, наскільки вони складні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жив собі старий-старий дід: очі в нього осліпли, вуха оглухли, і тремтіли у нього коліна. Коли сидів він за столом, то ледь тримав ложку в руках і проливав суп на скатертину, та ще із рота суп крапав на стіл. Набридло сину та невістці на це дивитись, і ось посадили вони старого діда в куток за пічкою і стали подавати йому їжу в глиняній мисці, та й годували його час від часу дуже мало. І дивився дід із сумом на стіл, і на очах у нього з’являлися сльози.
Ось якось не втримав він у тремтячих руках мисочку, впала вона на землю та й розбилася. Стала його сварити молода невістка, але він нічого не сказав, тільки важко зітхнув. Купила йому невістка дерев'яну мисочку за два галери, і довелося йому тепер їсти з неї. Ось сидять вони якось, і приносить маленький онучок – було йому чотири роки – невеличкі дощечки і починає їх складати.
– Що ти там робиш? – питає батько.
– А роблю коритце, – відповідає дитина, – буду годувати з нього батька з матусею, коли я стану великим.
Подивились чоловік та дружина один на одного – і заплакали. Підвели миттю старого діда до столу і дозволили йому з того часу їсти завжди разом із ними й не докоряли йому, якщо він трохи проливав на стіл.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Старий дід та внучок, Брати Ґрімм», після закриття браузера.
