Читати книгу - "Про вокзал, що не стояв на місці, Дональд Біссет"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Дональд Біссет
- 270
- 0
- 16.05.23
📚 Книга "Про вокзал, що не стояв на місці" 🚂🌟📖
Привіт, шановні читачі! Це Дональд Біссет, автор захоплюючої книги "Про вокзал, що не стояв на місці". Дозвольте мені розповісти вам про цей незвичайний шлях до пригод і відкриттів.
У цій книзі вас чекає захоплива історія про вокзал, який виявляється не просто місцем, а справжнім порталом у світ пригод. Головний герой, маленький Томас, випадково потрапляє до вокзалу, що мандрує у часі та просторі.
Разом із Томасом ви відкриєте неймовірні місця та зустрінете цікавих персонажів. Ви перенесетесь у часи минулого та майбутнього, дізнаєтеся таємниці, які приховує вокзал, і зможете допомогти Томасу знайти шлях назад до реального світу.
Ця книга пропонує читачеві безліч захоплюючих пригод, розширює уяву та надихає на віру у магію, яка може приховуватися у найзвичайніших речах. Вона спонукає дітей та дорослих мріяти, відкривати нові горизонти та не боятися змін.
Запрошую вас на сайт readukrainianbooks.com, де ви зможете насолодитися читанням книги "Про вокзал, що не стояв на місці". Відчуйте непередбачуваність пригод та магію, які чекають вас на кожній сторінці.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жив на світі король. Звали його Семюел. Якось він сидів на троні й думав: добре було б поїхати на поїзді до бабусі в гості.
Він попрощався з королевою і вирушив у дорогу.
Доїхав до вокзалу Ватерлоо, піднявся на ескалаторі на платформу та раптом почув, як вокзал говорить сам до себе:
– Піду-но я вип'ю чаю!
І тільки-но король Семюел хотів зробити крок на платформу... як вокзалу й слід прохолов.
– От невдача, – вигукнув король. – Чого доброго, я спізнюся на поїзд і бабуся на мене розсердиться.
– Негайно повернися! – крикнув він вокзалу. Але вокзал і не подумав.
– Спочатку вип'ю чаю, тоді повернуся! – відповів він.
Напившись чаю, вокзал повернувся, і король Семюел сів у поїзд.
Нарешті поїхали. Тук-тук-тук, тук-тук-тук...
Незабаром вони побачили корову, яка паслася біля самої колії. Поїзд зупинився.
– Чи вірно ми їдемо до бабусиного дому? – запитав машиніст.
– Вірно! – відповіла корова. – А можна й мені з вами?
– Звичайно, – сказав машиніст. – Стрибай мерщій!
Селлі – так звали корову – стрибнула на відкриту платформу, і всі поїхали далі.
Проїхали зовсім трошки, як раптом ззаду почулося якесь пихкання й торохтіння. Озирнулися і бачать – це вокзал Ватерлоо наздоганяє їх з усієї сили.
– Можна й мені з вами? – крикнув вокзал.
– Давай! – відповів король Семюел.
Поїхали далі всі разом і незабаром приїхали до бабусиного дому.
Бабуся здивувалася, побачивши таку велику компанію: машиніст поїзда, Селлі, король Семюел і, нарешті, сам вокзал Ватерлоо.
Але вона була дуже рада гостям і напоїла всіх чаєм.
Після чаю король Семюел сказав:
– Час вертатися. До п'ятої години я маю бути на вокзалі Ватерлоо.
– Але ж вокзал Ватерлоо тут! – сказала бабуся. – І тобі нема куди поспішати.
– Справді! – зрадів король. – Отже, можна не поспішати. Вип'ємо ще по чашці.
Бабуся заварила свіжого чаю, а після чаю вони до п'ятої спокійно грали.
Потім попрощалися з бабусею і одразу ж опинилися на вокзалі Ватерлоо – звідки поїхали, туди й приїхали! Крім Селлі, звичайно: щоб потрапити додому, їй довелося сісти на зворотній поїзд.
– Радий був з вами познайомитися, – сказав король вокзалу Ватерлоо, коли вони прощалися. – До побачення. На мене чекає королева. Неодмінно приходьте до нас у гості.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Про вокзал, що не стояв на місці, Дональд Біссет», після закриття браузера.
