Читати книгу - "Про їжачка і казан, Ено Рауд"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Ено Рауд
- 221
- 0
- 20.05.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Їжачок привіз із міста великий казан.
– Кожного дня варитиму в ньому обід, – радів їжачок.
Чутка про новий казан пішла по всьому лісі.
Одного разу до їжака завітав борсук.
– Я чув, що ти привіз незвичайну посудину? – запитав борсук.
– Так, – поважно відповів їжачок, і показав свій казан.
– Гм, – насупився борсук. – Взагалі-то, ніби добрий казан. От тільки навіщо ручки до нього прироблені?
– А хіба ж це погано? – розгубився їжачок.
– Дуже погано! – впевнено сказав борсук. – Я, наприклад, ще жодного разу не бачив казан із ручками.
При цьому він забув додати, що казан без ручок він теж ніколи не бачив.
І, не подавши йому лапи на прощання, борсук пішов додому.
Минуло трохи часу, і в гості до їжака завітав лелека.
– Ходять чутки, ніби ти маєш нову каструлю, – запитав лелека, постукавши дзьобом по кришці казана. – Вона в тебе без свистка! Шкода, дуже шкода...
– А чому, власне, у мого казана має бути свисток! – обурився їжачок.
– Ну, якщо ти сам не можеш здогадатися, запитав би того, хто розумніший, – сказав лелека. – Коли їжа звариться, свисток одразу засвистить. Як же ти інакше дізнаєшся, що їжа готова!
Лелека наче розсердився на їжака і пішов, не сказавши йому "до побачення".
А бідолашний їжачок сів біля свого казана і засумував.
Він так і сидів зажурений, коли в двері до нього постукав заєць.
– Я теж дуже хотів би подивитися на твій горщик, – попросив заєць. – Тепер у лісі стільки розмов про нього. Ні про що інше й не говорять.
Їжачок мовчки показав йому на казан.
– Простий горщик, – знизав плечима заєць. – Нічого особливого!
Але тут він зняв із казана кришку і закричав:
– Послухай, хтось видовбав у твого горщика середину! Кришка тримається на тонких стінках! Це непрактично.
І заєць втік.
Їжак погорював, посумував, а потім знічев'я насипав в казан яблук і став варити компот.
Незабаром компот був готовий.
І такого смачного компоту їжачкові ні в кого не доводилося куштувати.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Про їжачка і казан, Ено Рауд», після закриття браузера.