Читати книгу - "Дві жабки, Леонід Пантелєєв"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Леонід Пантелєєв
- 229
- 0
- 26.05.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жили колись дві жабки. Були вони подруги і жили в одній канаві.
Одна з них була справжня лісова жабка – спритна, смілива, весела.
А друга була боягузка і ледарка. Про неї навіть казали, ніби вона народилася не в лісі, а десь у міському парку...
Якось вночі пішли жабки погуляти.
Ідуть лісовою стежкою, як раптом бачать – стоїть хатка.
А біля хатки – льох, а з того льоху пахне чимось смачним.
Забралися вони до льоху, стали там грати та стрибати.
Стрибали, стрибали, аж поки впали у глечик зі сметаною.
І почали тонути. Але ж тонути їм, звісно, не хотілося, і тоді стали вони плавати й борсатися.
У глечика були дуже слизькі й високі стінки, і жабкам було аж ніяк звідти не вибратися.
Та жабка, що була ледаркою, думає: "Все одно мені звідси не вилізти, нащо ж мені дарма борсатися, краще вже одразу потонути."
Подумала так і потонула.
А друга жабка думає: "Е, ні, потонути я завжди встигну, я краще ще трохи поборюся, поплаваю, хто знає, може воно щось із того й вийде".
Тільки – ні, нічого не виходить, як не плавай, далеко не упливеш.
Проте не здається жабка. "Нічого! Адже я ще жива – отже, треба жити!"
З останніх сил бореться хоробра жабка зі своєю жаб'ячою смертю, дриґає лапками і думає: "Ні, не здамся!"
Як раптом – що таке? Під ногами у жабки не сметана, а щось тверде, наче земля.
Подивилася вона униз і здивувалася: грудка масла!
"Адже це я сама, своїми лапками з рідкої сметани тверде масло збила!" – зраділа жабка.
"Отже, добре я зробила, що одразу не потонула!"
Подумала жабка так та й вистрибнула з глечика.
І пострибала жабка додому, у ліс.
А друга жабка так і залишилася лежати у глечику. Що ж... Правду кажучи, сама ти, жабко, винна. Не зневірюйся! Не вмирай раніше за смерть.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дві жабки, Леонід Пантелєєв», після закриття браузера.