Читати книгу - "Чим хата багата. Розділ №4 – Знає кіт, чиє сало з'їв, Анатолій Григорук"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Анатолій Григорук
- 256
- 0
- 03.07.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Пекла бабуня млинчики. І на тобі – тіста в макітрі ще он скільки, а олія вже на самому денці.
– Дениску, – покликала бабуня. – Катай-но до тітки Уляни. Позичиш склянку олії.
– Зараз, – буркнув Дениско. – Ось останні картинки в калейдоскопі додивлюсь та й катну.
– Це ж які такі в калейдоскопі «останні картинки»! – підвищила голос бабуня. – Ану живо по олію, бо млинці підгорять.
Дениско нехотя зсунувся з лави, узяв на олію пляшку і вийшов з хати. Та, перебігаючи провулок, побачив, що в леваді, побіля річки, хлопці запускають змія. Змій низько зависав над вільхами, в'яло метляв хвостом – от-от упаде й заплутається у верхів'ї дерев.
– Дужче! Дужче за шворку смикай! – ще здаля загукав Дениско.
Він жбурнув пляшку під кущ і став допомагати хлопцям укоськувати змія. Вони бігали понад річкою, то попускаючи шворку, то шарпаючи її, ніби підсікали на гачку рибину. І змій потихеньку-помаленьку, пручаючись і комизуючи, став підніматися вище, ще вище, а потім ще. І враз горішній потік повітря підхопив його, поклав на своє дуже крило й поніс далі й далі, аж під хмари.
Може, годину, може, дві хлопці пасли в небі свого змія. Аж тут Дениско згадав, куди й за чим його послано.
– Ой лишечко! – вигукнув він. – Що ж тепер буде!
Вхопивши пляшку, Дениско навпростець припустив до тітки Уляни. Там йому налили олії, і він щодуху повернув додому.
– Де це тебе носило? – гнівно стріла його на порозі бабуня.
– Ну, там, – непевно махнув рукою Дениско. – У леваді... З хлопцями...
– Бачили телепало! – шукаючи співчуття у всіх, хто був у хаті, спитала бабуня – Як пішов по масло, то й у печі погасло.
– Мовчить, ніби язика ковтнув, – гостро глянув на Дениска тато.
– Бо знає кіт, чиє сальце з'їв, – посміхнулась Мар'янка. – Не давай йому, бабуню, млинчиків. Хай він буде ситий тим сальцем до самісінького вечора.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чим хата багата. Розділ №4 – Знає кіт, чиє сало з'їв, Анатолій Григорук», після закриття браузера.