Читати книгу - "Лисяча хатка, білоруська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: білоруська казка
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Збудувала руденька хатинку й почала в ній жити, малюків ростити. Якось зібралася по травичку, щоб лисеняткам у ліжечка підстелити:
– Діточки мої любі, тихенько сидіть, двері нікому не відмикайте. Незабаром повернуся – травиці нарву, їжі принесу.
Щойно пишнохвоста з оселі, як прибіг вовк:
– Лисенята мої любі, двері відмикайте: ненька прийшла, молочка принесла, повні вушка росиці, повні лапки травиці.
– Це не матуся співає – не відчинимо.
І не впустили малюки сіроманця.
Тут і руденька повернулася:
– Діточки мої любі, двері відмикайте: ваша матуся прийшла, молочка принесла, повні вушка росиці, повні лапки травиці.
Упізнали лисенята неньку й упустили до хатинки. Пишнохвоста нагодувала малечу і знову збирається йти у справах:
– Дивіться ж, нікому не відчиняйте!
А ведмідь підслухав, як лисиця співала, і щойно та зникла за деревами, відразу підійшов:
– Діточки мої любі, двері відмикайте: ваша матуся прийшла, молочка принесла, повні вушка росиці, повні лапки травиці.
Лисенята, спросоння не розібравши, хто співає, відімкнули…– Я вас з’їм! – забрів клишоногий до хатини.
Затремтіли маленькі, бурого благають:
– Не треба!
– Таки з’їм! – хоче лисенят схопити.
Крихітки мерщій від хижака – хто куди… Ловив, ловив ведмідь, стомився, сів на лаву відпочити. І не вгледів, як одне лисенятко вискочило надвір.
А руденька саме додому поверталася. Дитя матусю побачило і про все, що трапилося, розповіло.
– Стривай же, клишоногий! – розгнівалася лисиця.
Побігла руденька на поле й набрала повнісінький мішок гороху. Потім повернулася до хатини та почала його об стіну метати. Лисенята почули, здогадались, у чому справа, й давай ведмедя лякати:
– Дядечку, чи це не мисливці з рушниць стріляють? Куди ж ми подінемося?
Затремтів бурий, відчинив двері та як утече… Відтоді клишоногого в тому лісі не бачили.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лисяча хатка, білоруська казка», після закриття браузера.
