Читати книгу - "Велетень, румунська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: румунська казка
- 198
- 0
- 09.07.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Чабан зібрався поїхати в місто до свого господаря. Витягнув він за вуха осла з хліва й заходився споряджатися в дорогу.
Спершу накрив осла попоною, на попону припасував дерев’яне сідло, а на сідло кинув свитину. Потім підтягнув попругу – тепер можна й поклажу вантажити.
Передусім чабан узяв чотири сулії молока й повісив їх на осла – по дві з кожного боку. Після цього приніс вісім кругів бринзи й теж нав’ючив на осла – чотири з одного боку й чотири з другого. Ну, думає, досить. Але не так сталося, як гадалося: напередодні сюди прибули два панські синки. їх теж треба відвезти! Нічого не вдієш, чабан узяв два килимки й заслав ними сідло поверх свитки. Посадив на них панських дітей – і не як-небудь, а спиною до спини, щоб часом у дорозі не затіяли бійки та очей одне одному не повидряпували.
Стоїть чабан і лише піт з обличчя витирає. Раптом, де не візьмись,– блоха: стрибнула чабанові на рукав, з рукава – на осла, роззирнулася увсебіч – туди-сюди – й залізла в якусь складку м’якої попони. «Посиджу,– думає,– в затінку. День сьогодні он який спекотний видався».
Узяв чабан ціпок, свиснув, гукнув та й погнав осла до міста. Сонце пече, чабан все йде та йде, осла підганяє. Піт градом тече з чабана, в осла під тягарем ноги підгинаються, а блосі – байдуже! Спить на ослячій спині та гойдається у м’якій підстилці, ніби в колисці!
Тільки надвечір дотюпали вони до міста й заїхали на подвір’я. Блоха проснулася. Вискочила з-під попони, озирнулася довкола, а коли побачила, яка гора височить в осла на спині, стала кричати та вихвалятися:
– Погляньте, люди добрі, який вантаж я несла на собі! Ось який я велетень! Ніхто своєю силою не може порівнятися зі мною!
Сказала це блоха і стрибнула чабанові на рукав.
Чабан носить до хати вантаж, а блоха сидить на рукаві та регоче:
– І цей тягар для мене ніщо!
Зняв чабан усю поклажу з осла й почав відпускати попругу, щоб зняти дерев’яне сідло.
– Ти бачиш! Я на собі он який тягар несла й не писнула, а за цим телепнем-ослом чабан дивиться, як за лялечкою. Та й осел добрий: стоїть собі, голову похнюпив, ноги попідгинав, ледь на бік не впаде. Я ось менша, ніж одне його вухо, і то не бідкаюсь. Дай-но я його провчу, ледацюгу!
Не роздумуючи довго, стрибнула блоха ослові прямо на морду і кусонула щосили.
Стрепенувся осел, хвицнув ногами, аж сулії з молоком поперекидав. Розгнівався чабан та як шмагоне осла – саме по тому місці, де сиділа блоха. І від тієї блохи-велетня нічого не лишилося.
Так їй і треба: не працювала, то й не вихваляйся!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Велетень, румунська казка», після закриття браузера.