Читати книгу - "Безхвоста, грецька казка"

Були собі чоловік і жінка. Жили вони в достатку. Але до їхнього курника внадилася лисиця. Чоловік і жінка не знали, що їм робити. Що тільки вони не придумували, як не старались, але лисицю зловити не вдавалося.

Якось чоловік пішов орати город, коли бачить – гадюка повзе. Він поклав її в пазуху, дав хліба. Наїлася гадюка, пригрілася і вже хотіла вкусити чоловіка. Але він схопив її за голову, сильно здавив і каже:

– Ах ти гадина, я тобі добра бажаю, а ти он як!

– І я хотіла тобі добра,– відказала гадюка.

Саме тоді вони побачили вола.

– Давай його спитаємо, хто з нас правий! – вигукнув чоловік і мовив до вола: – Розсуди нас. Я знайшов на городі гадюку, нагодував її, а вона хотіла мене погубити.

– І добре зробила б,– каже віл.– Ось ми вас годуємо своєю працею, а коли старіємо, ви нас ріжете.

– Ну, ходи здоровий...– розгубився чоловік.

Тільки віл пішов, коли звідкись узялася отара овець. – Спитай ще у них,– попросила гадюка,– вони тобі скажуть, хто з нас правий.

Чоловік до овець:

– Я знайшов на городі гадюку, нагодував її, а вона хотіла мене погубити.

– І правильно зробила б,– відповіли вівці.– Ми вам даємо молоко, вовну, а ви нас ріжете.

– Ну, хто з нас правий? – зраділа гадюка.

Незабаром з’явилася лисиця.

– Спитаймо ще її,– каже гадюка.

Перш ніж почути лисиччину думку, чоловік шепнув їй на вухо, що віддасть квочку з курчатами, як вона визнає його правоту.

– Гадюка неправа,– вислухавши їх, мовила лисиця.– І до чоловіка: – Викинь її, а то, чого доброго, ще вкусить тебе.

Чоловік викинув гадюку і поплентався додому.

– Увечері я прийду по квочку й курчат! – крикнула лисиця.

– Приходь,– відповів чоловік.– А ти знаєш дорогу до мене?

– Знаю!

Повернувшись додому, чоловік сказав жінці:

– Злови квочку й курчат, я обіцяв віддати їх лисиці.

– Гаразд,– відповіла та, а сама подумала:

«Скільки та клята лисиця курей у нас покрала, і все їй мало! Тепер ще й квочку з курчатами давай!»Жінка вкинула в мішок не квочку з курчатами, а собаку з цуценятами й стала чекати на лисицю. Та не забарилася.

– Добрий вечір! А де моя квочка? – спитала вона.

– Ось мішок, а в ньому квочка й курчата. Смачного тобі, лисичко!

Лисиця схопила мішок і побігла до своєї нори. Розв’язала мішок,а звідти як вискочить собака, а слідом – цуценята!

На щастя, лисиці вдалося втекти. Тільки хвіст залишився в зубах у собаки. Безхвоста лисиця так дременула, що більше в тих місцях її не бачили.