Читати книгу - "Риба-наречена, японська казка"

Жив собі колись одинаком бідний-бідний чоловік.

Якось ішов він берегом річки, дивиться – діти на дорозі граються великою горбушею.

Чоловікові стало жаль рибу, і він сказав:

– Гей, хлоп’ята, продайте мені рибу! Ось гроші. Бачиш, мало тобі життя не вкоротили,– мовив він до риби. – Будь обережна!

Він випустив горбушу в річку. Вона весело махнула хвостом і попливла.

Якось увечері, в ливний дощ, чоловік варив вечерю. Коли чує – хтось стукає в двері.

«Кому б це бути такої пізньої години?» – подумав він і відчинив двері.

Перед ним стояла вродлива дівчина, змокла до рубця.

– Я заблудилася. Будь ласка, пустіть мене переночувати.

– Що ж. ночуйте, але я бідний і не маю чим вас пригостити. Та заходьте, чого стоїте?

Чоловік впустив дівчину до хати.

– Красненько вам дякую! – сказала дівчина. – Вечері мені не треба. Аби тільки переночувати.

Прокинувся вранці чоловік, бачить – дівчина вже готує сніданок. У хаті прибрано, заметено.

«Оце роботяща дівчина!» – подумав чоловік.

Минув якийсь час, і дівчина сказала:

– Будь ласка, візьміть мене за дружину.

– Про таку дружину я й не мріяв! – зрадів чоловік.

Вони побралися.

Дівчина була лагідна й дуже роботяща. І хату замете, і білизну випере, і в полі чоловікові допоможе.

А які смачні страви вона варила!

«Може, чогось чудодійного додає?» – подумав якось чоловік.

Одного дня він удав, що пішов у ліс по дрова, а сам заховався на горищі. Глянув крізь дірочку в дошці – дівчина порається біля вечері. Розтерла вона в ступці місо, висипала в банячок і залила водою. «Цікаво, що вона далі робитиме?» – спитав сам себе чоловік.

А дівчина повільно роздяглася – і обернулася на рибу-горбушу! Чоловік мало не скрикнув – так зчудувався.

Горбуша стрибнула в банячок і почала плавати.

Плавала-плавала, а тоді знову обернулася на дівчину.

«Ось чому в неї така смачна юшка! Це ж та сама горбуша, яку я свого часу врятував!» – здогадався чоловік.

Він зліз з горища і знадвору ввійшов у хату.

– Втомився? Зараз я тебе почастую смачною юшкою,– сказала дівчина.

Та чоловік не мав охоти до їжі. До того ж, йому стало моторошно: Його дружина – риба!

– Я не хочу більше затримувати тебе у себе в хаті,– пробелькотів він.

Дівчина засмутилася.

– Я знаю, чому,– мовила вона. – Ти бачив, як я готувала юшку, авжеж?

Вона подякувала за все чоловікові і вийшла з хати.

Чоловік пішов услід за нею, дивиться – дівчина попрямувала до річки, на березі роздяглася й, обернувшись на рибу, пірнула у воду.

* Місо — переброджене борошно із сої.