Читати книгу - "Як чоловік позбувся бородавки, японська казка"

Давно колись був собі чоловік з великою бородавкою на правій щоці. Одного дня, коли той чоловік збирав у лісі хмиз, знялася страшна буря.

– Цур тобі, пек тобі! – закричав чоловік і заховався у печеру.

«От лихо! Хоч би недовго лютувала»,– роздумував він, але буря його не слухалася, а щораз дужчала.

Тим часом день скінчився і надворі стемніло. Чоловіка охопив такий страх, що й сон його не брав.

Нарешті опівночі буря вщухла. З-за хмар показався місяць.

– Ото була буря! – проказав чоловік, уже збираючись виходити з печери, та раптом почув знадвору галас, Висунув голову, дивиться – веселяться, ставши в коло, чудовиська оні, сині й червоні, з бичачими рогами і без них.

«От тобі й маєш! Оце пригода!» – подумав чоловік і затрусився, мов у лихоманці.

А тим часом чудовиська заходилися танцювати під звуки барабана й флейти.

– А-ха-ха! О-хо-хо! А-ха-ха! О-хо-хо!

Чоловік так захопився незвичайним видовищем, що й забув про недавній страх. Навіть більше – ноги його самі просилися до танцю.

Раптом вожак чудовиськ, що сидів посередині кола, закричав:

– Хто іще краще станцює?

Почувши ці слова, чоловік не міг стриматися:

– Ой та-та! Ой то-то! Ой та-та! Ой то-то!

Приспівуючи, чоловік вистрибував у танці, як несамовитий. Приголомшені чудовиська дивилися на нього, роззявивши роти, а тоді й самі пішли в танок, приказуючи: «Ой та-та! Ой то-то! Ой та-та! Ой то-то!»

– От молодчага! От молодчага! – хвалив чоловіка вожак, звівшись на ноги.

Флейта і барабан грали щораз гучніше, а чудовиська весело стрибали навколо чоловіка.

Тим часом небо на сході засіріло і заспівали півні. Чудовиська відразу принишкли і перестали танцювати. Навколо стихло, і чоловікові знову стало лячно.

– Ох і мастак ти танцювати! – сказав вожак, підійшовши впритул до чоловіка.– Такого видовища я ніколи ще не бачив. Слухай, приходь ще раз до нас у гості!

– Обов’язково прийду! – відповів чоловік, хоча сумнівався, чи дотримає обіцянку.

– З твого обличчя видно, що прийдеш! – раділи чудовиська, обступивши чоловіка.– Та все одно залиш нам щось коштовне під заставу. Ну хоч би бородавку.

«От і добре!» – подумав чоловік, але вирішив передчасно не радіти, бо, гляди, й життя ненароком позбудешся.

– Трохи потерпи, ми тільки бородавку вирвемо! – сказали чудовиська.

– О-ой! – скрикнув чоловік, і бородавка щезла у нього з обличчя.

– Ку-ку-рі-ку! – вдруге заспівали півні, і чудовиська зникли, наче їх хто злизав.

Незабаром на сході з’явилося сонце, і чоловік повернувся додому.

Треба сказати, що сусід того чоловіка теж мав бородавку, але на лівій щоці. Вранці, коли чоловік повернувся з лісу, сусід, побачивши його, здивувався:

– Чоловіче, куди ділася твоя бородавка?

– Ось послухай, що зі мною сталося,– сказав чоловік і докладно розповів про свою нічну пригоду.

– От цікаво! От цікаво! – повторював сусід, а ввечері подався до лісу. Заліз у печеру і став дожидати чудовиськ.

Вони не забарилися і, добряче впившись, почали танцювати.

«Які страшні! Це, мабуть, вони»,– вирішив сусід, відчуваючи, як увесь тремтить.

– Невже веселий дядько не прийде? – спитало одне чудовисько.

– Мабуть, що ні,– відповіло друге.

– Напевно прийде. Бо залишив у нас коштовну річ – бородавку,– заперечило третє.

Стрибаючи, чудовиська роззиралися навсебіч – шукали свого знайомого.

«Ой, як страшно! Але ж треба будь-що позбутися бородавки»,– подумав сусід і, заплющивши очі, вибрався з печери.

– От добре, що ти прийшов! Танцюй, швидше танцюй!

Чудовиська радісно заплескали лапами. Флейта і барабан зазвучали

ще гучніше, ніж минулого разу.

Чудовиська стрибали навколо сусіда так близько, що йому здавалося: ось-ось вони вгородять у нього зуби.

Сусідові ставало щораз страшніше, тож ноги і руки його не слухалися.

– Як ти погано танцюєш! Не так, як учора. Хлопці, проженімо його! – раптом закричав вожак.– Слухай, чоловіче, бери свою бородавку і геть звідси!

Сусід ойкнув і мацнув рукою праву щоку – тепер і там сиділа бородавка.

Аж тут заспівали півні. Чудовиська принишкли і вмить щезли.

– Почекайте! Почекайте! – гукав сусід.

Та чудовиськ як і не було.

Ось так і залишився сусід з двома бородавками – на лівій і на правій щоці.