Читати книгу - "Біжи або кохай, Люсі Лі"
- Жанр: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика
- Автор: Люсі Лі
- 1 106
- 0
- 30.08.23
"Біжи або кохай" - це захоплива історія кохання і відданості від талановитого автора Люсі Лі. 📚❤️
Люсі Лі - це відома американська письменниця, яка завоювала серця читачів своєю непередбачуваною сюжетною лінією та живими персонажами. Її творчість переповнена глибокими емоціями та незабутніми моментами, які залишаються у пам'яті надовго.
"Біжи або кохай" - це історія про двох молодих душ, які переживають найскладніші випробування життя. Вони втратили все, що було для них важливим, і тепер мають вибір: бігти від своїх проблем чи віддатися коханню, яке може змінити все. Читачі разом із героями відправляться у захопливу подорож, де кожен крок приносить нові відкриття і відповіді на питання.
На сайті readukrainianbooks.com ви маєте можливість насолоджуватися цією книгою онлайн абсолютно безкоштовно та без необхідності реєстрації. Ми горді тим, що можемо пропонувати доступ до найкращих українських та світових бестселерів. Наша мета - зробити культурну спадщину доступною для всіх, хто любить читати та цінує високу якість літератури.
"Біжи або кохай" - це книга, яка додасть вам натхнення та зробить вас думати про справжню сутність кохання та відданості. Читайте її на readukrainianbooks.com та діліться цією неймовірною історією зі світом. 📖💫❤️
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я ніколи не погоджуся на ці умови! – гучно викрикнула в лице незнайомому чоловікові. Тому, хто зараз мені пропонує неможливе. В мені кипіла гаряча лють і клекотала дика ненависть. Хотілося кричати, рвати й метати, трощити все навколо, або видряпати нахабні очі, цьому демонові. Що горіли зараз лютою ненавистю до мене, або чимось ще, незрозумілим. Звіриним, лячним, хітливим.
- У тебе немає вибору, дівчинко, - чую низький, вібруючий голос, що пробирає аж до кісток. - Чи ти хочеш його смерті? - киває в кут.
І мій погляд знов падає на те місце де, хвилину тому, стояв навколішки блідий, з приставленим до скроні дулом, мій так званий батько - Володимир Васнецов.
По суті ця людина, була мені ні ким. І єдиний доказ того, що він дійсно є моїм батьком, було пред'явлене їм старе фото, де він обіймається з ще такою молодою мамою.
Ще очі - у нього були точнісінько такі, як і у мене. Величезні світло-сірі, з чорною окантовкою, навколо райдужної оболонки.
Я могла б зараз розвернутися та піти. І хай із ним що хочуть, те й роблять. Але щось мене стримувало. Я не могла ось так просто, кинути в біді, хоч і зовсім незнайому мені людину.
Мене звуть Арина Васнецова, і в мене досить не проста доля. Батько покинув мою матір, коли вона була ще мною вагітна. А коли мені виповнилося десять років, вона померла. Мене забрали до сирітського притулку. Де й пройшло моє важке і безрадісне дитинство. Ось де дійсно було цілковите пекло та хаос.
Бо сім'я, хоч і не повна в мене до цього, була, у сирітському притулку я відразу отримала тавро персони нон грата. Не лише від моїх інтернатських товаришів, а й від вчителів. І всі наступні шість років, до випуску, мене пригнічували, принижували та знемагали як могли. Але я вижила, і мене не тільки не зламали, а і зробили сильнішою. Завдяки цьому я швидко подорослішала, та обросла такою необхідною бронею. Про наявність якої раніше у себе і не підозрювала.
Після випуску, вступила до звичайного кулінарного технікуму. Там життя потекло зовсім інакше. Я завела новими знайомими та серед них навіть з'явилися хороші друзі.
Працювати мені не доводилося, через те, що я чудово вчилась і жила коштом стипендій. Якої мені з головою вистачало на скромне існування. Жили ми у студентському гуртожитку. Це був вільний та відносно щасливий період мого життя.
Але час пролетів невблаганно швидко. І ось довгоочікуваний випуск. Радість від вступу у доросле та самостійне життя, та перші втрати та розчарування.
Перше, що я зробила, після закінчення технікуму, це спробувала влаштуватися на роботу. Перебирати не доводилося, практично ніхто не хотів брати випускницю інтернату. Хоч і з червоним дипломом першокласного кухаря-кондитера. Тому єдине місце, куди мені вдалося влаштуватися в нашому місті, це гнилий бар «Едем». Притулок місцевих алкашів, та збоченців.
Взяли мене спочатку, звичайною офіціанткою. Бо жити мені було ніде, а житло винаймати треба було за, хоча щось, погодилася не замислюючись.
Хоч і не легко мені дався перший рік роботи, у цьому відстійному гадючнику. Зовнішність у мене була яскравою. І дуже часто доводилося відбиватися від надокучливих клієнтів. Але незабаром і до цих умов я легко пристосувалася. І буквально через три роки, такої пекельної, але прибуткової роботи, змогла купити собі невелику однокімнатну квартирку. А там і підвищення по службі пішло. Тепер я працювала на барі помічником бармена. І чудово справлялася зі своїми обов'язками.
Можна сказати, життя налагодилося. Зарплати мені вистачало, роботу я свою любила. Колеги та начальство завжди зі мною рахувалися, та поважали.
Так минуло ще кілька років. І все було більш ніж добре. Поки на моє двадцятип'ятиріччя, рівно в день мого народження, до мене не завітав мій, так званий - батько. І не розкришив цією появою, моє життя на дрібні частини, повністю зруйнувавши. Бо як виявилося він буквальнім значенні продав мене в рабство місцевому ділку, найвпливовішій людині нашого міста - Стасу Корецькому. Програвши моє життя в покер.
Від автора:
Рада вітати Вас, дорогі друзі на сторінках мого роману. Це історія про непросте і дуже складне кохання. Двох абсолютно різних і несхожих один на одного людей, чоловіки та жінки. Вони пробиратимуться до неї крізь страх, ненависть, гординю, зраду злостивців, біль та примус. Це драма з відтінком трилера та еротика з натяком на романтику. Приємного читання (◍•ᴗ•◍)❤
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біжи або кохай, Люсі Лі», після закриття браузера.