Читати книгу - "Біжи або кохай, Люсі Лі"

– Ну привіт щасливе сімейство, — несподівано нашу розмову перериває знайомий голос.

– Нате! - вискакуючи з плетеного крісла, дружина з Софійкою на руках йде до брата, який вже розпростер для дівчат свої обійми. 

– Бог мій скільки ми тебе не бачили? Ти наче змужнів? — відриваюся від свого заняття, та йду на зустріч братові, щоб теж обійняти. 

Не одразу помічаю за його спиною зеленооку дівчину, років з двадцять. 

– Познайомтеся, це Мішель, — кладе дівчині на плече руку, та притягує до себе ближче. Мішель вмить мило червоніє.

– Дуже приємно, — Арина, переклавши малечу мені до рук, одразу простягає дівчині долоню для потиску.

– А ви напевно та сама Арина, — радісно посміхається Мішель, та теж протягує моїй дружині долоню. – Нат дуже багато мені про вас розповідав.

– Дуже цікаво що саме? - дружина виразно скидає брови, та ми з нею переглядаємося.

– Нічого такого, — одразу перебиває дівчину Натаніель. - Можна? - бере з моїх рук маленьку Софію, щоб розцілувати в рожеві щічки. Крихітка, навіть не лякається, а голосно сміється, коли дядько Нат починає її цілувати. 

– Ну це вже не тобі судити, нічого такого, чи щось дуже цікаве, — награно загрозливо дивлюся на брата, та кладу йому на плече руку.

– Як добре що моя племінниця повністю ввібрала в себе красу моєї дорогої невістки, та зовсім не схожа на мого занудного брата.

– Дуже смішно, — кривлюся у відповідь. - Ходімо до вітальні вечеря вже майже готова, за нею ти нам і розповіси що таке цікаве розказував про Арину своїй дівчині.

– О ні, ми лише друзі, — ще більше червоніє мила Мішель. 

– Та невже? - саркастично скидаю брів. - Нат пер тебе через всю Європу, щоб познайомити зі своєю родиною, тому що ви тільки друзі? 

– Забагато питань, брате — знову обриває мене мій брат. Який теж помітно смутився. 

Забираю у Ната Софію та стрімко йду до вітальні. 

– Так що ж таке цікаве вам Мішель розповідав Натаніель про мою дружину? - звертаюся я до дівчини брата вже за вечерею.

– О ви не подумайте, тільки хороше. Він від неї у захваті, — кидає непідробний захоплений погляд на Арину. 

– Добре, досить цього фарсу, — Нат несподівано вскакує з місця. - Арино, ти знаєш що всі ці роки я заздрив своєму брату, через те що ти обрала не мене, а його. І що гріха таїти, був за це ображений. Тому я поїхав до Англії та довго не приїжджав, бо мені було боляче бачити вас разом! - дивлячись на нас з Ариною, хлопець випалює на одному диханні. – Та коли я зустрів Мішель, Арино ти дійсно була правда, що я одразу зрозумію коли дійсно покохаю. Тому Мішель, — Нат стає перед збентеженою дівчиною на одно коліно. - Ти згодна стати моєю дівчиною?

– Так, — хрипко видихає зеленоока красуня, та тягнеться до радісного хлопця, щоб обійняти його. 

– Ну раз на те пішло, — несподівано зі свого місця вскакує і моя кохана дружина. – То в мене теж є невеличке повідомлення. - Любий, — повертає кохана до мене своє щасливе личко, — Я знову вагітна. 

– Ти що?! - теж встаю зі свого місця, щоб загребти Арину в палкі обійми. - Бог мій, люба, я неймовірно радий. 

***

Від автора:

Дорогі друзі, ось і підійшла до завершення ця історія кохання. Хочу від щирого серця подякувати всім хто разом зі мною пройшов цей не легкий, для Арини шлях, з першого розділу і до останнього. Дякую вам величезне за підтримку, лайки та коментарі. Без вас ця книга точно не відбулася. Низький вам уклін і мирне небо над головою. Ваша Люсі (˘ ³˘)♥❤️❤️

Кінець