Читати книгу - "Лисиця і танукі, японська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: японська казка
- 164
- 0
- 06.09.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Давно це було. Одного дня зустрілися на дорозі лисиця і танукі.
– Слухай, танукі. Кажуть, у тебе великий хист перевтілюватися. Може, позмагаємося?
– Давай. Тільки дивись, щоб потім не пожаліла,– погодився танукі й поплескав себе лапами по товстому животі.
– Починаю я! – вигукнула лисиця і побігла.
Біжить вона, біжить, дивиться – стоїть край дороги невеликий кам’яний стовп. Лисиця на мить завмерла коло нього і перекинулась у статую Дзідзо.
Незабаром підійшов сюди танукі.
– Ой, живіт присох до спини. Треба попоїсти, – проказав він і сів перед кам’яним стовпом.
Потім витягнув з коробки рисового колобка й поклав перед статуєю Дзідзо.
– Тепер моя черга перевтілюватися. Я це зроблю краще за лисицю. Раз, два, три...– промовив він і підвів очі – колобка перед статуєю як і не було.
– Що за дивина? Може, це лисиччині витівки?
Танукі поклав перед статуєю Дзідзо ще одного колобка. Потім вдав, ніби опускає голову, а сам тим часом зиркнув угору – статуя Дзідзо тримала в руці над’їдений колобок. Коли танукі простяг лапу до колобка, статуя Дзідзо раптом перетворилася у лисицю.
– То це ти, лисичко?
– Хіба не впізнаєш? Гарно придумала, правда? А тепер ти перевтілюйся,– сказала вона.
Танукі ніяк не міг забути колобка, якого з’їла лисиця. Він схрестив лапи на грудях і, поміркувавши трохи, мовив:
– Завтра вдень проїжджатиме вельможа із своїм почтом. Тож не лови гав!
Наступного дня стоїть лисиця край дороги, жде не діждеться вельможі з почтом.
Нарешті показалася процесія з оповісниками попереду, які гукали до тих, хто зустрічався їм: «На коліна! На коліна!» За прегарним паланкіном посувався цілий гурт слуг. Все було наче справжнє.
В захваті лисиця кинулася до почту вельможі й закричала:
– Танукі, здаюся, здаюся! Я програла!
Однак лисиця помилилася – процесія була справжньою, а не перевтіленням танукі.
Слуги впіймали лисицю й добряче побили.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лисиця і танукі, японська казка», після закриття браузера.
