Читати книгу - "Лисиця, заєць і півник, російська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: російська казка
- 237
- 0
- 13.09.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жили собі лисиця і заєць. У лисиці була хатинка крижана, а в зайчика луб’яна. Прийшла весна красна – в лисиці хатинка розтала, а в зайчика стоїть, як і раніше. Попросилася лисиця до зайчика погрітися, та й самого зайчика вигнала. Іде дорогою зайчик та плаче, а йому назустріч собаки:
– Дзяв, дзяв, дзяв! Чого, зайчику, плачеш?
А зайчик каже:
– Як же мені, собаки, не плакати? Була в мене хатинка луб’яна, а в лисиці крижана, попросилась вона до мене, та мене й вигнала.
– Не плач, зайчику! – кажуть собаки. – Ми її виженемо.
– Ні, не виженете!
– Ні, виженемо.
Підійшли до хатинки:
– Дзяв, дзяв, дзяв! Забирайся, лисице, геть!
А вона їм з печі:
– Як вискочу, як вистрибну, аж клоччя полетить!
Собаки злякалися й пішли.
Зайчик знову іде і плаче. Йому назустріч ведмідь:
– Чого, зайчику, плачеш?
А зайчик каже:
– Як же мені, ведмедю, не плакати? Була в мене хатинка луб’яна, а в лисиці крижана, попросилась вона до мене, та мене й вигнала.
– Не плач, зайчику! – каже ведмідь. – Я вижену її.
– Ні, не виженеш! Собаки проганяли – не вигнали, і ти не виженеш.
– Ні, вижену!
Пішли проганяти:
– Забирайся, лисице, геть!
А вона з печі:
– Як вискочу, як вистрибну, аж клоччя полетить!
Ведмідь злякався і пішов.
Іде знову зайчик та плаче, а йому назустріч віл:
– Чого, зайчику, плачеш?
– Як же мені, воле, не плакати? Була в мене хатинка луб’яна, а в лисиці крижана, попросилась вона до мене, та мене й вигнала.
– Ходімо, я її прожену.
– Ні, воле, не проженеш! Собаки гнали – не вигнали, ведмідь гнав – не вигнав, і ти не виженеш.
– Ні, вижену.
Підійшли до хатинки:
– Забирайся, лисице, геть!
А вона їм з печі:
– Як вискочу, як вистрибну, аж клоччя полетить!
Віл злякався й пішов.
Іде знову зайчик та плаче, а йому назустріч півник із косою:
– Кукуріку! Чого, зайчику, плачеш?
– Як же мені, півнику, не плакати? Була в мене хатинка луб’яна, а в лисиці крижана, попросилась вона до мене, та мене й вигнала.
– Ходімо, я прожену.
– Ні, не проженеш! Собаки гнали – не прогнали, ведмідь гнав – не прогнав, віл гнав – не прогнав, і ти не проженеш.
– Ні, прожену!
Підійшли до хатинки.
– Кукуріку! Несу косу на плечі, хочу лисицю посікти! Забирайся, лисице, геть!
А вона почула, злякалася й каже:
– Одягаюся…
Півник знову:
– Кукуріку! Несу косу на плечі, хочу лисицю посікти! Забирайся, лисице, геть!
А вона каже:
– Шубу одягаю.
Півник утретє:
– Кукуріку! Несу косу на плечі, хочу лисицю посікти! Забирайся, лисице, геть!
Лисиця вибігла; він її зарубав косою і став із зайчиком жити-поживати і добра наживати.
От тобі казка, а мені бубликів в’язка.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лисиця, заєць і півник, російська казка», після закриття браузера.
