Читати книгу - "Про Білку, Рукавичку й Голку, фінська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: фінська казка
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жили колись три сестри: Білка, Рукавичка й Голка. Якось вирушили вони до лісу на полювання. Через деякий час вийшли на роздоріжжя. Білка, як старша, порадила:
– Підемо кожна своєю дорогою. Хто перший знайде здобич, гукне інших.
Скоро Голка натрапила на смолистий пеньок і загукала:
– Мчіте, Білко й Рукавичко!
Мчіть сюди, мої сестрички!
Недаремно вас я кличу, я знайшла велику здобич!
Рукавичка й Білка прибігли до Голки.
– Я знайшла смолистий пеньок,– похвалилася Голка.
– Ну то й що? Таких пеньків повен ліс! – розсердилися старші сестри на молодшу.
Знову всі розійшлися врізнобіч. Голка, побачивши лісове озеро, закричала:
Мчіте, Білко й Рукавичко!
Мчіть сюди, мої сестрички!
Недаремно вас я кличу, я знайшла велику здобич!
Рукавичка й Білка тут як тут.
– Що ти надибала? – запитали.
– Я знайшла озеро,– запишалася Голка.
Вилаяли її сестри, відлупцювали та й знову майнули на пошуки.
Сумна Голка попростувала далі й непомітно вийшла до болота, де паслося велике стадо оленів. Голка запримітила найбільшого. Тоді потайки забралася в травинку, і великий олень проковтнув її. Голка колола й колола тварину, поки та сконала.
Голка знову почала скликати сестер:
– Мчіте, Білко й Рукавичко!
Мчіть сюди, мої сестрички!
Недаремно вас я кличу,
я знайшла велику здобич!
Рукавичка й Білка почули, але подумали: «Ми не підемо, знову одурить». А Голка закричала вдруге:
– Мчіте, Білко й Рукавичко!
Мчіть сюди, мої сестрички!
Недаремно вас я кличу, я знайшла велику здобич!
А сестри міркували собі: «Ні, не підемо. Знову обведе навколо пальця. Знайшла якийсь смолистий пеньок і кричить».
Тоді Голка закричала втретє:
– Мчіте, Білко й Рукавичко!
Мчіть сюди, мої сестрички!
Недаремно вас я кличу,
я знайшла велику здобич!
Врешті Рукавичка й Білка вирішили піти на гук.
– Ну, яка у тебе здобич?
– Я звалила оленя,– похвалилася Голка.
Побачивши тушу великої тварини, Білка й Рукавичка вигукнули:
– Ти зробила чудове діло – вполювала таку здобич!
Гуртом оббілували оленя. Але приготувати м’ясо ні в чому – немає казана. Голка порадила Білці:
– У тебе гострі кігті, надери березового лубу, й зробимо казан.
Білка принесла лубу. Голка зладнала посудину.
– І води в нас немає. Де її взяти?
– Я ж знайшла озеро,– мовила Голка. Рукавичка метнулася по воду.
– І дров у нас немає. Як зваримо м’ясо?
– Я ж натрапила на смолистий пеньок,– нагадала Голка.
Принесли воду, паливо й стали куховарити. Зварили, наїлися, а залишок ще й додому принесли.
Може, ще й досі їдять оту оленину.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Про Білку, Рукавичку й Голку, фінська казка», після закриття браузера.
