Читати книгу - "Казка про рукавичку"

Ішов дід лісом та й загубив рукавичку, а за ним бігла собачка Жучка. Лежить на дорозі рукавичка. Аж ось біжить мишка-норушка та й заховалася в рукавичку. — Тут я буду жити! Коли це плигає жабка та й питає: — А хто-хто в цій рукавичці живе? — Мишка-норушка. А ти хто? — Жабка-скрекотушка. Пусти й мене. — Заходь. От їх уже двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає: — А хто-хто в цій рукавичці живе? — Мишка-норушка, жабка-скрекотушка. А ти хто? — Зайчик-побігайчик. Пустіть і мене. — Заходь. Ось їх уже троє. Коли біжить лисичка та й питає: — А хто-хто в цій рукавичці живе? — Мишка-норушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик. А ти хто? —Лисичка-сестричка. Пустіть і мене. — Заходь. Вже їх четверо стало. Ось суне до рукавички і вовчисько та й питає: — А хто-хто в цій рукавичці живе? — Мишка-норушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто? —А я вовчик-братик. Пустіть і мене. — Заходь. Ось їх уже стало п’ятеро. Та ось де не візьмись біжить кабан-іклан. — А хто-хто в цій рукавичці живе? — питає. — Мишка-норушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка і вовчик-братик. А ти хто? —Хрю-хрю-хрю! А я кабан-іклан. Пустіть і мене. — Та нас і так багато. Ти сюди не влізеш. — Та вже якось залізу, тільки пустіть. — Та вже залазь. Уліз і той, стало їх шестеро. Аж тріщить рукавичка. Коли це суне до рукавички ведмідь. Реве та й питається: — А хто-хто в цій рукавичці живе? — Мишка-норушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто? —А я ведмідь-набрід. Пустіть і мене. — Та нас так багато. Ти сюди вже не влізеш. — Та я скраєчку. — Та вже залазь. Семеро їх вже стало в рукавичці. Ось-ось трісне рукавичка. А дід тим часом оглянувся і помітив, що загубив рукавичку. Вернувся назад і почав шукати. Собачка бігла попереду, побачила рукавичку і почала гавкати. Звірі злякалися, вискочили і порозбігалися. А дід забрав рукавицю і пішов додому.