Читати книгу - "Ткаля і Волопас, в’єтнамська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: в’єтнамська казка
- 156
- 0
- 03.10.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У володаря неба народилася дочка. Назвали її Тік Ни, тобто Ткаля. Коли вона виросла і стала на порі, то покохала простого хлопця – пастуха на ймення Нгиу Ланг, тобто Волопас.
Володар неба розгнівався і вирішив розлучити закоханих. Ткалю він лишив по цей бік Срібної Річки – мовляв, нехай сидить і день при дні тче полотно, а Волопаса вирядив на протилежний берег – нехай пасе там воли.
Та де вже було дівчині ткати! Вона плакала від рання до смеркання і від смеркання до рання.
Володар неба, бачачи, як тужить і побивається його донька, кінець кінцем зглянувся над нею і дозволив раз на рік зустрічатися з Волопасом.
Зустріч володар неба призначив на сьомий день сьомого місяця за місячним календарем.
А на Срібній Річці не було ні човна, ні порона, щоб переплисти на той берег. Тому володар неба скликав усіх теслярів, які жили на землі, і звелів
їм перекинути через Срібну Річку міст. Нехай закохані зустрічаються на тому мосту.
Теслярі завзято взялися до роботи. Проте міст було дуже важко будувати.
Минув рік, наближався день зустрічі Ткалі з Волопасом, а міст не був іще зведений.
Знову Ткаля не тче, а тільки сльози ллє.
– Де полотно? – питає батько. Йому дуже подобалося полотно, яке ткала його дочка.
– Ти обманув мене! Я не зустрінуся з Волопасом! –відповідає Ткаля, заливаючись ще ряснішими слізьми.
Глянув володар неба на міст– справді, не скоро ще його добудують.
Відтоді щороку в сьомий день сьомого місяця за місячним календарем усі ворони шикуються ланцюжком, беруться дзьобами один за одного і утворюють в такий спосіб міст через Срібну Річку.
Ткаля та Волопас, радісні й щасливі, біжать по цьому воронячому мосту одне одному назустріч.
Хочете – можете побачити це на власні очі.
Теслярі-ворони на наважувались нарікати на свою долю, але безперестану сварилися й билися поміж себе. Вони повсякчас клювали один одного в голову. Тож на головах у них майже не лишилося пір’я – тільки брудні чубки.
Ткалі й Волопасові не подобалися ці чубки, які, до того ж, заважали їм ходити по воронячому мосту. І вони наказали воронам повискубувати пір’я з голів.
Бідолашним воронам не було ради – вони підкорилися.
Відтоді в сьомий день сьомого місяця за місячним календарем у всіх воронів випадає на голові пір’я, а потім знову виростає.
* Срібна Річка – Чумацький Шлях.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ткаля і Волопас, в’єтнамська казка», після закриття браузера.
