Читати книгу - "Лисиця на ночівлі, естонська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: естонська казка
- 120
- 0
- 03.10.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Йшла лисиця дорогою та й знайшла в ямці яблуко. Вечір застав її неподалік од хутора, то вона постукала в хату і сказала:
– Здрастуй, господарю, пусти мене переночувати!
– Нема де покласти.
– Та я примощуся на лаві, хвоста – під лаву, а яблуко покладу в сінях.
Вночі лисиця прокинулась і нишком з’їла яблуко. Вранці прийшов господар, а лисиця й питає:
– Де моє яблучко? Бач, немає! Давай мені за яблучко курочку1
Віддав господар курочку.
Помандрувала лисиця далі й надвечір опинилася в іншому селі. І проситься знову:
– Господарю, господарю, пусти переночувати!
– Нема де покласти.
– Та я примощуся на лаві, хвоста – під лаву, а курочку покладу в сінях.
Уночі лисиця встала й з’їла курочку. Вранці прийшов господар, дивиться, а курки й сліду нема.
– Давай тепер мені поросятко! – зажадала руда.
Дав господар поросятко.
Йшла, йшла лисиця з поросятком, а ввечері знову посту кала в одну хатину:
– Господарю золотенький, дозволь переночувати!
– Нема де покласти.
– Та я примощуся на лаві, хвоста – під лаву, а поросятко покладу в сінях.
Знову лисиця прокинулася вночі і з’їла поросятко. Уранці прийшов господар, а вона й каже:
– Господарю, а принеси-но моє поросятко!
Пішов чоловік, дивиться – аж немає поросятка.
– Замість поросятка віддай мені телятко!
Послухався господар, віддав телятко.
Йде лисиця дорогою та й радіє собі: «Яка спритна ця лисичка! Знайшла в ямці яблуко, за яблуко здобула куркл за курку – поросятко, за поросятко – теля».
А надвечір вона знову попросилася в чиюсь хату:
– Господарю, господарю, пусти переночувати!
– Нема де покласти.
– Та я примощуся на лаву, хвоста – під лаву, а телятко залишу в сінях.
Уночі лисиця прокинулася і з’їла телятко. А вранц питає:
– Чоловіче, а де моє телятко?
Дивиться господар – телятка нема.
А в цього чоловіка було три красиві доньки. Лиси й зажадала:
– Дай мені оту дівчину з тоненькою шиєю!
Господар, не довго думаючи, поклав у мішок злющу собаку й піддав лисиці на плечі.
Йде руда дорогою та сама себе вихваляє: «Оце при да! Знайшла в ямці яблуко, за яблуко здобула курку, курку – поросятко, за поросятко – телятко, а за телятко– тонкошию дівчину!».
Тут вона струснула мішок та й каже:
– Дівчино, дівчино, ану заспівай!
Потім поставила мішок на землю:
– Хоч погляну, яка ти в мене, дівчино, є!
Тільки розв’язала мішок, а звідти злющий собака вистрибне, як гавкне!
Злякалася лисиця собаки, а собака – лисиці. Так і кинулися в різні боки.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лисиця на ночівлі, естонська казка», після закриття браузера.
