Читати книгу - "Як барс рибку ловив, бурятська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: бурятська казка
- 219
- 0
- 09.10.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Кажуть, у давні часи барс жив біля річок та озер і любив рано-вранці приходити на берег, щоб поласувати заснулою рибкою або й живою, що її хвилі викинуть на пісок. Якось приходить барс до річки й раптом бачить здоровезну потворну рибину з великою головою, крихітними очицями та з плавниками мало не на всю довжину рибини. Рибина лежала на березі, майже до половини вистромившись із води.
Барс питає:
– Ти що за чудовисько? Як тебе звуть?
– Мене звуть Гутар, значить, минько. Мене всі знають, усі люблять. Я не з послідущих! – хрипким старечим голосом озвалася рибина.
– А чим же ти славен? У чому твоє завзяття? – питає барс.
А минько йому:
– Зі мною ніхто змагатися не може! Я за годину сімсот сім заток обпливу, знаю, що в кожній є.
– Та хіба ж це завзяття! Я сімдесят сім гір устигну оббігти швидше, ніж ти свої затоки обпливеш, нічого не промину, все як Є побачу! - хвалиться барс.
Прикро стало минькові, що цей чванько, куди молодший од нього, так перед ним вихваляється.
Розсердився й каже хрипким голосом:
– Згода! – каже барс.– Та як хто з нас хоч трохи запізниться – хай супротивник його з’їсть!
– Ну, що ж! Як так, то й так! – прохрипів минько.
– А в мене таки є чим з’їсти тебе! – півголосом загарчав барс і ошкірив свої гострі зуби.
Не злякався минько й роззявив свою здоровенну пащеку.
– Ковтну тебе, мов черв’яка, навіть і зубами не зачеплю! – мовив глумливо.
Почали змагатися. Минько по воді пливе, барс по землі біжить. Куди прибіжить, де спитає: «Ти тут, миньку?» – скрізь чує хрипкий голос: «Давно вже чекаю на тебе! Давно!»
Чим довше змагаються, тим більше барс відстає. Захекався, язика висолопив з утоми... Нарешті прибігає до останньої затоки – аж бачить: минько виглядає з води, вже й гострозубу пащу роззявив.
Зрозумів барс, що зараз загине, перелякався на смерть та як чкурне в ліс!
А минько глумливо прохрипів йому вслід:
– Усе одно колись та прийдеш і до нас! Тоді начувайся!
Відтоді барс уже не ходить по рибу на береги річок та озер. І дітям своїм заборонив. Каже: .
– Ніколи не підходьте близько до води, бо там ваша загибель!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як барс рибку ловив, бурятська казка», після закриття браузера.