Джиммі ді Ґріз, як ніхто у райському куточку Всесвіту, на Біт О’Хевен, переймався власною освітою. Він понад усе не терпів нудьги й вирішив стати відомим злочинцем. А для цього шукав найкращого вчителя у світі криміналу — легендарного Слона. Але як знайти того, хто залишився невловимим для поліції доброї частини Галактики? Геніальна ідея виникла у...
У таємній урядовій лабораторії США стався нещасний випадок: на волю вирвався смертельно небезпечний вірус. Перед очима читача розгортається панорама Америки, захопленої апокаліптичною пошестю посеред буденних клопотів і звичайних людських драм. Однак… страшна хвороба знищує не всіх. Щасливці, які з загадкових причин не захворіли й лишилися жити...
Геніальний схиблений науковець робить приголомшливе відкриття, не переймаючись майбутнім свого творіння… Лід-дев’ять – винахід, страшніший за атомну бомбу. Одна його крихта може знищити все живе… І троє людей використали цю смертоносну речовину на власний розсуд… На перетині добра і зла ідеальний світ справді далекий від ідеалу, а як щодо...
Галактична Імперія перебуває на шляху до свого занепаду. Попереду тисячоліття варварства і війн. Уникнути цього страхіття неможливо, але є шанс скоротити період руїни. Психоісторик Гарі Селдон знає, як це зробити. Саме він переконує імператора створити Фундацію — скарбницю надбань людства, з якої розпочнеться народження нової величної імперії....
За своїм жанром «Бойня номер п'ять» (1969) американського письменника Курта Воннеґута (1922-2007) є органічним сплавом історії, психології, соціології, сатири, наукової фантастики та елементів автобіографії. Нервовим центром роману є нищівне бомбардування Дрездена англо-американською авіацією навесні 1945 року. Але як і в будь-якому шедеврі, зміст...
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький