Читати книгу - "Таємниця Еванжеліни, Олеся Лис"

Служниця блідне, киває. І прохання таки виконує. А я, підхопивши підготовлений халат, прямую у ванну.

Ванна вже наповнена, на поверхні води білими клубами височіють шапки ароматної піни. Рушники лежать на тумбочці. На поличці безліч пляшечок з різнокольоровим вмістом. Мелькає думка, що таки дарма я відпустила служницю. На них ті самі дивні каракулі, я зовсім не розберу де, до прикладу, шампунь, а де мило. А про те, махаю безпечно рукою, від того, що один раз помию волосся не тим засобом, воно ж не повилазить, еге ж?

Розвертаюся до дзеркала і проводжу долонею по запітнілій поверхні. І в міру його очищення паніка в моїх грудях наростає і наростає. А коли я вже повністю можу себе роздивитись з моїх губ, зривається зляканий зойк. У дзеркалі відображаюсь не я! Зовсім, зовсім не я.