Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних 📚 - Українською

Читати книгу - "Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних "

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ніколи (не) закохаюся" автора Маринка Черемних. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11
Перейти на сторінку:

- Добре, я теж, бувай- і відключилася. Я засміялася

- Зрадниця ти Асько- сказав Артем, взяв до рук пакет зі своїм одягом та поклав на диван у вітальні. Я підійшла, поправила йому капюшон на худі та поклала руки на міцні чоловічі груди

- А мені це розповісти не хотів?- запитала я

- Ти б мене вигнала відразу б- відповів він

- Ну не вигнала ж, а навпаки- я притягнула його за худі та поцілувала. Розірвавши такий солодкий поцілунок, чоловік промовив:

- Речі знайшов, тож сьогодні я в тебе. Я піду переодягнуся і потім будемо готувати вже вечерю- дійсно, на вулиці вже почало темніти. Час пролетів дуже швидко. Завтра ще вихідний. Відпустивши Артема до себе в кімнату переодягатися, я пішла шукати яблука, мед, творог та корицю. Діставши з холодильника яблука, на кухню вже зайшов Артем, на якому була чорна футболка та спортивні штани. Він обійняв мене зі спини та міцніше притиснув до себе

- Може ну його ту вечерю, м? Так хочу з тобою провалятися в ліжку- чоловік змазано цілував мене в маківку. Я повернулася в його руках, обійняла широку спину та запитала:

- Тільки провалятися?- я відразу ж зробила хитру посмішку

- Ні, не тільки, а продовжити роботи з тобою те, чим займалися сьогодні вночі- він притиснув мене ще ближче до свого гарячого тіла, здається, що ближче вже немає куди

- Ммм, я подумаю над твоєю пропозицією, але зараз давай спробуємо разом приготувати яблука- я легко торкнулася своїми губами до його і ми приступили до приготування. Я вичистила серединку з яблук, Артем тим часом змішав творог, мед та корицю. Доки ми вкладали в яблука медово-сиркову масу, ми говорили про все на світі. Виклавши на лист наші творіння, тобто яблука, я поставила їх в електропіч та виставила час. Я закрила піч та витерла руки. І відразу ж була захоплена сильними руками Артема

- А чому ти на мене кажеш смарагдик?- запитала я. Він ще мене назвав так вчора, коли приїхав до мене і мені стало цікаво, чому саме смарагдик

- Твої очі кольору смарагду, тому так і назвав. Мій смарагдик, назавжди- я посміхнулася і торкнулася своїм носом до його

- Здається, що хтось теж мені встиг дати прізвисько, красунчик, так?- я цокнула язиком та показово закотила очі

- Це прізвисько я придумала, коли вже працювала в тебе. Просто тоді я не могла зрозуміти, чому в такого красунчика немає дівчини- я вислизнула з його обіймів та пішла глянути скільки часу залишилося пектися яблукам. Ще 5 хвилин. І за хвилину, я знову відчула теплі руки на своєму животі. Артем розвернув мене до себе обличчям і тепер я стояла спиною спершись на стільницю, а його руки були по обидва боки

- Тому що я чекав тільки тебе, і тому нікого в мене ніколи не було- я поглянула в його очі, які зараз палали коханням до мене

- Я теж тебе чекала, і дочекалася- я обійняла його міцно, поклавши руки на шию. Залишила легкий поцілунок на шиї та швидко знайшла його губи. Електропіч як на зло вимкнулася. Я дістала звідти лист з ароматними яблуками та виклала їх на тарілку. Скуштувавши яблука, я поглянула на годинник, який вже показував 20:45. От чому так швидко пролетів час? Я пішла до кімнати, щоб взяти одяг в душ. Вирішила одягнути сьогодні ту червону сорочку, від якої Артем божеволіє, коли бачить її на мені. Швидко зробивши всі свої процедури, поверх сорочки я ще одягнула махровий халат. Коли я вийшла з ванної, Артем вже чекав мене в кімнаті. Він підвівся з ліжка та теж пішов до ванної кімнати. Я впала на ліжко та заплющила очі. Зараз тут, у своїй квартирі, я була настільки щасливою з коханою людиною. Це відчуття просто не передати словами. Я поглянула у вікно, за яким побачила, що ліхтарі вже освітлювали місто. Двері у кімнату відчинилися і я побачила Артема, на якому був лише рушник, замотаний навколо стегон. Я підвелася на ліктях та вперше у відкриту розглядала його. Сексуальне тіло, яке зводило мене з розуму та заводило ще більше. Хвилина і Артем вже навис наді мною. Його губи накрили мої. Відчула, як поясок на моєму халаті розв'язав чоловік, я ж одним ривком скинула рушник з його стегон. Знявши з мене повністю халат, Артем заглянув мені в очі та промовив хриплим шепотом:

- Тепер ти точно знала, що одягнути, щоб ще більше завести мене, моя хитра дівчинка- я хитро посміхнулася, притягнула його до себе за плечі та пошепки сказала у чоловічі губи:

- Я хочу тебе- за мить на мені вже не було сорочки. Цей красунчик своїми діями змушував вигинатися мене ще більше. Наша ніч була просто неймовірною.

 

***

Всім доброго вечора! Завтра вже фінал цієї прекрасної історії)

Як ваші враження від історії Юлії та Артема? Чи хотіли б ви ще почитати такі історії? Сьогодні в мене назріла ще одна історія, але її деталі я поки що не буду розповідати. Хочу сказати, що у грудні я вас нею порадую. Якщо буде вільний час, у листопаді я ще викладу одну історію)))

Гарного вечора та приємного читання!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ... 10 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних "