Читати книгу - "Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Добре, я теж, бувай- і відключилася. Я засміялася
- Зрадниця ти Асько- сказав Артем, взяв до рук пакет зі своїм одягом та поклав на диван у вітальні. Я підійшла, поправила йому капюшон на худі та поклала руки на міцні чоловічі груди
- А мені це розповісти не хотів?- запитала я
- Ти б мене вигнала відразу б- відповів він
- Ну не вигнала ж, а навпаки- я притягнула його за худі та поцілувала. Розірвавши такий солодкий поцілунок, чоловік промовив:
- Речі знайшов, тож сьогодні я в тебе. Я піду переодягнуся і потім будемо готувати вже вечерю- дійсно, на вулиці вже почало темніти. Час пролетів дуже швидко. Завтра ще вихідний. Відпустивши Артема до себе в кімнату переодягатися, я пішла шукати яблука, мед, творог та корицю. Діставши з холодильника яблука, на кухню вже зайшов Артем, на якому була чорна футболка та спортивні штани. Він обійняв мене зі спини та міцніше притиснув до себе
- Може ну його ту вечерю, м? Так хочу з тобою провалятися в ліжку- чоловік змазано цілував мене в маківку. Я повернулася в його руках, обійняла широку спину та запитала:
- Тільки провалятися?- я відразу ж зробила хитру посмішку
- Ні, не тільки, а продовжити роботи з тобою те, чим займалися сьогодні вночі- він притиснув мене ще ближче до свого гарячого тіла, здається, що ближче вже немає куди
- Ммм, я подумаю над твоєю пропозицією, але зараз давай спробуємо разом приготувати яблука- я легко торкнулася своїми губами до його і ми приступили до приготування. Я вичистила серединку з яблук, Артем тим часом змішав творог, мед та корицю. Доки ми вкладали в яблука медово-сиркову масу, ми говорили про все на світі. Виклавши на лист наші творіння, тобто яблука, я поставила їх в електропіч та виставила час. Я закрила піч та витерла руки. І відразу ж була захоплена сильними руками Артема
- А чому ти на мене кажеш смарагдик?- запитала я. Він ще мене назвав так вчора, коли приїхав до мене і мені стало цікаво, чому саме смарагдик
- Твої очі кольору смарагду, тому так і назвав. Мій смарагдик, назавжди- я посміхнулася і торкнулася своїм носом до його
- Здається, що хтось теж мені встиг дати прізвисько, красунчик, так?- я цокнула язиком та показово закотила очі
- Це прізвисько я придумала, коли вже працювала в тебе. Просто тоді я не могла зрозуміти, чому в такого красунчика немає дівчини- я вислизнула з його обіймів та пішла глянути скільки часу залишилося пектися яблукам. Ще 5 хвилин. І за хвилину, я знову відчула теплі руки на своєму животі. Артем розвернув мене до себе обличчям і тепер я стояла спиною спершись на стільницю, а його руки були по обидва боки
- Тому що я чекав тільки тебе, і тому нікого в мене ніколи не було- я поглянула в його очі, які зараз палали коханням до мене
- Я теж тебе чекала, і дочекалася- я обійняла його міцно, поклавши руки на шию. Залишила легкий поцілунок на шиї та швидко знайшла його губи. Електропіч як на зло вимкнулася. Я дістала звідти лист з ароматними яблуками та виклала їх на тарілку. Скуштувавши яблука, я поглянула на годинник, який вже показував 20:45. От чому так швидко пролетів час? Я пішла до кімнати, щоб взяти одяг в душ. Вирішила одягнути сьогодні ту червону сорочку, від якої Артем божеволіє, коли бачить її на мені. Швидко зробивши всі свої процедури, поверх сорочки я ще одягнула махровий халат. Коли я вийшла з ванної, Артем вже чекав мене в кімнаті. Він підвівся з ліжка та теж пішов до ванної кімнати. Я впала на ліжко та заплющила очі. Зараз тут, у своїй квартирі, я була настільки щасливою з коханою людиною. Це відчуття просто не передати словами. Я поглянула у вікно, за яким побачила, що ліхтарі вже освітлювали місто. Двері у кімнату відчинилися і я побачила Артема, на якому був лише рушник, замотаний навколо стегон. Я підвелася на ліктях та вперше у відкриту розглядала його. Сексуальне тіло, яке зводило мене з розуму та заводило ще більше. Хвилина і Артем вже навис наді мною. Його губи накрили мої. Відчула, як поясок на моєму халаті розв'язав чоловік, я ж одним ривком скинула рушник з його стегон. Знявши з мене повністю халат, Артем заглянув мені в очі та промовив хриплим шепотом:
- Тепер ти точно знала, що одягнути, щоб ще більше завести мене, моя хитра дівчинка- я хитро посміхнулася, притягнула його до себе за плечі та пошепки сказала у чоловічі губи:
- Я хочу тебе- за мить на мені вже не було сорочки. Цей красунчик своїми діями змушував вигинатися мене ще більше. Наша ніч була просто неймовірною.
***
Всім доброго вечора! Завтра вже фінал цієї прекрасної історії)
Як ваші враження від історії Юлії та Артема? Чи хотіли б ви ще почитати такі історії? Сьогодні в мене назріла ще одна історія, але її деталі я поки що не буду розповідати. Хочу сказати, що у грудні я вас нею порадую. Якщо буде вільний час, у листопаді я ще викладу одну історію)))
Гарного вечора та приємного читання!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних », після закриття браузера.