Читати книгу - "Те, що не можна називати", Love"

Наступного ранку Артем прийшов раніше. Я побачила його в переговорній — він стояв перед директором і кількома менеджерами. Його голос лунав чітко, твердо.

— Я хочу повідомити офіційно: між мною та Аліною — особисті стосунки. Це не впливає на роботу, але я не збираюся брехати чи ховатися. Ми обоє — професіонали. Але ми також люди.

Мене наче прибило до місця. Серце билося в горлі. Погляди — здивовані, подекуди осудливі, але й зацікавлені.

Після наради директор запросив мене окремо.

— Аліно, це правда? — спитав без емоцій.

— Так, — відповіла я. Голос не тремтів. — Але я не дозволю, щоб особисте впливало на мої обов’язки.

Директор мовчав хвилину. Потім кивнув.

— Добре. Та майте на увазі: ще один скандал — і жодних поблажок.

Коли я вийшла, Артем чекав у коридорі. Він подивився мені в очі, усміхнувся.

— Тепер — або все, або нічого, правда?

Я кивнула.
— Але принаймні ми більше не мовчимо.

---