Читати книгу - "Скорочено Кава з кардамоном"

Лінка з братом повернулися до тітки, усі сварилися через те, що вони так довго гуляли. Лінка сказала братові нічого не говорити мамі про фонтан.

IV

Лінка розуміла, що перебуває близько від розгадки. Усе вказувало на те, що у тому дитячому будинку жила її сестра. Лінка знала її ім'я та прізвище. Досить звернутися до дитбудинку й запитати.

У день причастя головним видавалося розпаковування подарунків. Марчикові, крім велосипеда, дісталися ноутбук, мобільник і айпад, хоча їхню родину складно було назвати заможною.

Халіна думала над планом пошуку сестри. Спершу дівчина, потім її батько. Лінка вислизнула на вулицю і пішла до дитячого будинку. Дівчина зайшла в канцелярію, але там ніякої інформації не надавали, бо це було заборонено.

Вирішила обійти будинок довкруж. На лавочці між зеленими кущами сиділа молода жінка. Лінка спитала, чи вона знає Касю Печерицю. Жінка знала її, але тут дівчини не було, бо її вдочерили. Жінка більше нічого не могла сказати. Лінка лишила їй свій номер телефону.

Лінка не знала, що про все це думати, не знала, чи в такій ситуації можна піти до університету, де працював пан Печериця.

V

Адріан вважав, що Лінці слід припинити пошуки. Якщо тепер сестрі гарно живеться, а воно напевне так і є, то нащо переслідувати її кошмарами з минулого?

Мама Лінки була в дивному стані. Останнім часом багато спала. Адам сказав, що вона на лікарняному.

Щоб відволіктися, Лінка вирішила зробити фотографії на конкурс.

Суботнього ранку дівчина вийшла фотографувати. Вона зняла міст Понятовського, Свентокшиський міст, будинок бібліотеки Варшавського університету з ботанічним садом на даху, Саський сад з таємничими статуями. Але фотографії Лінці не подобалися.

Після кількаденної сплячки до мами у вихідні раптом повернулася енергія, і вона вирішила більше приділити часу Каєві.

Лінка зустрілася з Адріаном. Дівчина була в впевнена, що з її фото нічого не вийде. Адріан розповів, що його запрошує на навчання одна з тіток до Лондона. Тоді Хлопець сказав, що фото в Лінки не виходять, бо вона позбавлена емоцій, не думає про найкращу подругу, маму, до всіх ставиться однаково, усі, наче кам'яні боввани в парку. Адріан сказав, що кохав Лінку, а їй байдуже, що він поїде в Лондон. Лінка нічого не могла сказати. Адріан пішов геть, гордовито піднісши голову.

Дівчина думала, що Адріан влаштував їй скандал ні сіло ні впало, саме тоді, коли вона шукала в нього підтримки.

VI

Лінці не спалося, бо вона весь час думала про те, що сказав їй Адріан.

Дівчина вирішила порозумітися з Наталією.

VII

Зранку Лінці спало на думку фотографувати людей. І почне вона з Наталії. Весь день збиралася поговорити з подругою. Нарешті Лінка прийшла до подруги і вибачилася. Потім запропонувала сфотографувати подругу. Наталія погодилася і розповіла, що має хлопця на ім'я Марцін.

Лінка виходила від Наталії щаслива.

Стислий переказ по главам, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

Червень

Човен пливе по темному озеру. На дні човна хтось лежить, закутавшись у спальник. Ми пливемо прямо. Раптом здіймаються високі хвилі. Це щось під водою. Воно велике й чорне, я не знаю, як від нього втекти. Я обливаюся потом, плачу й намагаюся маневрувати човном. Раптом він нахиляється й людина в спальнику падає у воду. Я кидаюся за нею, щоб врятувати, й відчуваю, як мене обліпило щось мокре й волохате. Мене заливає вода.

I

Була четверта година ночі. Лінка була перелякана сном. Іноді в неї складалося враження, що вона бачить чужі сни, точніше, чужу реальність, до якої незбагненним чином отримала доступ.

Дівчина слухала фадо і думала про Адріана. Як їй могло здаватися, що вона нічого до Адріана не відчуває? Лінка сумувала за ним.

II

Адріан подзвонив. Він повідомив, що роботи на конкурс можна подавати аж до середини липня. Хлопець мав виїжджати ще до кінця навчального року, 17 червня. Лінка так хвилювалася під час розмови, що нічого не сказала.

III

Весь наступний тиждень Лінка сумувала за хлопцем. Оголосили результати іспитів. Її переслідували різні почуття. Смуток. Відчуття втрати. У неї більше не було найщирішого друга, того, хто знав її краще, ніж вона сама, розумів і завжди приходив на допомогу. Не наважувалася попросити вибачення.

Вдома Лінка ридала, але ніхто не бачив. Мама раптом запалилася бажанням зробити в хаті ремонт. Вона явно почувалася краще, і Лінка, яка справу своєї сестри, дитбудинку й інших таємниць відклала на потім, боялася, що якби мама дізналася про її пошуки, то хвороба могла би знову повернутися.