Читати книгу - "Моя слабкість, Iрина Давидова"

Весь день провела вдома за прибиранням і приготуванням вечері. Намагалася відволіктися від думок і зрозуміла, що в наступний свій вихідний піду в спортзал. По-перше, не завадить трохи підтягнути тіло, а по-друге, під час тренувань виходить не думати про дурниці. У моєму випадку дурість — це нахабство Гриші та Макса. Ні, я не розумію, для чого грубіян дзвонить мамі? Щоб дізнатися, як у мене справи? Або боїться, що я все ж могла завагітніти? А якщо навіть і так, то що? На аборт пошле? Треба про всяк випадок язик за зубами тримати, хоча я ж тоді випила таблетку і навряд чи б завагітніла. А якщо просто цікавиться моїм здоров’ям, тоді чому не подзвонить мені особисто? Дивний Гриша. Хоча, коли з ним було інакше?

Відчинивши дверцята шафи, поглядом пройшлася по вішалках і зазначила, що у мене в основному літні сукні. Перебрала пару вбрань і завмерла поглядом на коробці. Сукня, яку мені дарувала мама на день народження. А я так жодного разу її й не одягнула. Срібляста, переливається на світу. Вся в блискітках. І якраз рукав три чверті. Чудово, це те, що треба.

Діставши коробку з шафи, я сіла на ліжко і відкрила кришку. Дивлячись на неймовірний наряд, подумала про те, що Гриша б його оцінив. Тільки ось яка різниця мені до його оцінки. Нехай губу закатає і повій шукає, які готові продатися за сотку.

Витягнувши сукню з коробки, з посмішкою зазначила, що вона точно затьмарить усіх красунь навколо. Але я не врахувала момент, що на спині величезний виріз і мені доведеться надягати його без ліфчика. Благо хоч тканина щільна і не буде помітно те, що потрібно ховати.

Рівно о дев’ятій я була готова. Відшукала чобітки на високому підборі, що ідеально підходять під сукню. Волосся завила в легкі локони та нанесла вечірній макіяж. Виряджалася я так не часто, та й особливо не любила фарбуватися. Вважала себе красивою і без тонни макіяжу. Але раз вже така справа, чому б і не відірватися. Все-таки новорічні свята. Як знати, може зустріну чоловіка, який погодиться провести зі мною все життя.

Від думок відволік дзвінок у двері. Галька приїхала.

Заглянула в очко і посміхнулася. Пунктуальна панянка. Ще б пак, все що стосується тусовок — Галя завжди перша.

— Привіт... ваааау, — захоплено вимовила вона, дивлячись на мене очима, що округлилися, — охрініти красуня. Слухай, у тебе випадково ніхто не з’явився?

— Чому у мене повинен хтось з’явитися для того, щоб виглядати красиво?

— Не знаю, просто ти надто неймовірна.

— Дякую, — трохи збентежено вимовила я і, одягнувши шубку, забрала з комода ключі.

— Безумовно, ти найкраща чіка цього вечора. Страшно уявити, скільки мужиків сьогодні наб’ють один одному морди заради тебе.

— Не перебільшуй, — відмахнулася я, закриваючи двері на ключ.

У клуб нас привіз Галін друг, хлопець, який не перший рік розраховує на серйозні відносини з нею. Але наскільки я знаю, поки що між ними тільки секс. Подруга не хоче впливати в глибокі почуття. Хоча я не розумію її. Дімка мужик класний, добрий, добре заробляє, а Галька носом крутить.

— Дякую, Дім, — вимовила я, вибираючись з авто.

— Нема за що. Галь, почекай...

Ага, значить, настанови зараз дасть їй. Заважати не буду.

Відійшла в бік і поїжилася, розуміючи, що в мороз в капронових колготках не дуже затишно. Але гаразд, все одно в приміщенні будемо.

Сховавшись у шубку, поглядом обвела стоянку, добре освітлену нічним світлом. Відзначила позашляховик, подібний до того, що у Макса, і пішла, проганяючи непотрібні думки. Не тільки ж у нього така тачка. Підбігла Галя, з блискучими очима і мокрими губами.

— Дурепа, губи потріскаються на морозі.

— Ой, Дімка дурень, як пристав з поцілунками.

— А у тебе очі сяють. І чого мізки пудриш чоловікові.

— Та ну тебе, — відмахнулася вона і, схопивши мене за лікоть, потягла в клуб.

Я ще раз кинула погляд на ту машину і швидко забігла в приміщення. Ох, як тут тепло.

— Підемо, столик вже готовий.

— Ти замовила?

— Так. Інакше б ми з тобою сиділи на підлозі. Або у когось на колінах. Хоча, дивлячись на тебе, впевнена, хтось приватизує цю попку.

— Галь, йди в баню, — рявкнула я і тут же згадала свій останній похід в лазню.

Ото вже. Краще взагалі рот закрити.

Віддали в гардеробі верхній одяг і у всій красі пройшли по залу до нашого столика.

— Тут затишно, попри гучну музику.

— Я знала, що тобі сподобається.

Можна подумати, вона привезла мене сюди для знайомства з нареченим. Теж мені, сваха трясця.

Замовивши собі випивку і тріснувши відразу по одному коктейлю, ми з подругою пішли у відрив. Напевно, з пів години танцювали до наступної перерви. Я повністю забула про все, що мене турбувало. Повністю віддалася танцям і занурилася в клубну музику, відсунувши все на задній план.

— Нінко, тебе мужики вже очима трахнули.

Я примружилася, не відразу зрозумівши її слова, а коли подивилася навколо, зрозуміла. Нас оточили всі самці клубу.

— Одуріти можна. Не клацайте, проходьте повз, — крикнула я, знову обвівши всіх поглядом і швидкоплинно подивившись на балкон другого поверху.

Мене немов струмом пробило, і я тут же повернула погляд нагору.

Ні. Просто здалося.

Здалося ж? Там не міг стояти Гриша? Звичайно, не міг. Він у лісі, заліковує рани, і напевно з якою-небудь красунею.

— Нін, з тобою все гаразд? — уточнила Галя, на що я невпевнено кивнула.

Гаразд. Якщо я ще не зовсім рушила мізками.

Відволікшись на другий коктейль з більш алкогольним присмаком, я забула про того чоловіка, що часом не давав моїм думкам спокою. Ми з Галею присіли за столик і базікали на різні теми, коли до неї підійшов незнайомий мені чоловік, але обдарував мене зацікавленим поглядом.

— Костя, привіт, — тут же запищала Галя, підстрибуючи зі стільця і кидаючись в обійми чоловікові.

— Привіт, красуня. Відпочиваєте?

— Так, вибралися з подругою потусити. Знайомся, це Ніна. Нін, а це мій двоюрідний брат Костя.