Читати книгу - "Подорожі душі, Ньютон Майкл"

Наче більше тримаюся людей, але ми можемо прийняти за своїм бажанням будь-які риси для спілкування...

Примітка: Отримання інформації про важливі життя Суб'єктів інших фізичних світів та в інших, неземних формах, які вони могли б згадати, завжди проблематично. До обмеженого кола тих, хто може згадати цей досвід, зазвичай входять більш розвинуті душі, як ми побачимо пізніше.

Д-р Н.: Чи є ця здатність душ проектувати одна одній свої специфічні риси особливим даром, яким забезпечив нас Творець і який має у своїй основі духовну потребу?

СУБ'ЄКТ: Мені це не відомо — я не Бог!

Ідея про те, що душі у духовному світі можуть помилятися і оманюватися, декому є дивною. Висловлювання і стверджування Суб'єкта 8 та інших моїх пацієнтів вказують на те, що більшість з нас далека від досконалості у духовному світі. Найважливішою метою реінкарнації є самовдосконалення. Психологічні особливості та варіанти розвитку душі як у духовному світі, так і за його межами — це те, що є основою моєї роботи.

Ми побачили, наскільки важливо те, що душі зустрічаються з іншими істотами, вступаючи в духовний світ. Окрім опису воз'єднання душ з їхніми гідами-провідниками та іншими знайомими їм істотами, я також згадав про третю форму повернення в духовний світ після смерті. Цей варіант, коли душу взагалі ніхто не зустрічає, міг би збентежити недосвідчену душу.

Хоча це відбувається з меншістю моїх пацієнтів, мені все-таки трохи шкода цих Суб'єктів, що описують, як їх тягнуть невидимі сили — зовсім одних, без жодного супроводу — до їхнього кінцевого місця призначення, де вони нарешті вступають у контакт з іншими.

Це ніби ви прилетіли в чужу країну, де ви колись раніше були, але немає ні камер зберігання, ні будь-якого довідкового бюро, ні будь-якої підказки, що дозволяє зорієнтуватися. Найбільше мене турбує у цьому варіанті повернення те, що відсутні будь-які ознаки акліматизації душі, що знову прибула.

Ті душі, які використовують можливість пересуватися в духовному світі наодинці, не поділяють мої побоювання з приводу можливих переживань душі, яка виявилася однією після фізичної смерті. Насправді люди цієї категорії є досвідченими мандрівниками. Здається, що вони як більш старі та зрілі душі не потребують системи первинної допомоги та підтримки. Вони добре знають, куди вони вирушають після смерті. Я підозрюю, що для них також прискорений і сам процес, тому що їм вдається швидше дістатися туди, звідки вони "родом", аніж душам, яких зустрічають.

У випадку 9 пацієнт втілювався дуже багато разів — тисячі років. Приблизно вже вісім життів, крім поточного, його більше ніхто не зустрічає біля духовної брами.

Випадок 9

Д-р Н.: Що відбувається з Вами у момент смерті?

СУБ'ЄКТ: Я відчуваю полегшення і швидко віддаляюся від Землі.

Д-р Н.: Як би ви охарактеризували своє переміщення із Землі у духовний світ?

СУБ'ЄКТ: Я спалахую, як стовп світла,— і я вже в дорозі.

Д-р Н.: Чи завжди це відбувалося з Вами таким чином?

СУБ'ЄКТ: Ні, тільки після кількох останніх моїх життів.

Д-р Н.: Чому так відбувається?

СУБ'ЄКТ: Я знаю дорогу, мені немає потреби когось бачити — я поспішаю.

Д-р Н.: І Вас не турбує те, що Вас ніхто не зустрічає?

СУБ'ЄКТ: (сміється) Колись це мені допомагало, але більше мені не потрібні такі речі.

Д-р Н.: Чиє це було рішення дати Вам можливість вступати в духовний світ без підтримки та супроводу?

СУБ'ЄКТ: (пауза, знизує плечима) Це було... взаємне рішення... моє і мого вчителя... коли я зрозумів, що можу справлятися.

Д-р Н.: І ви зовсім не почуваєтеся зараз втраченим чи самотнім?

СУБ'ЄКТ: Ви жартуєте? Мені більше не треба, щоби хтось тримав мене за руку. Я знаю, куди я йду, і дуже хочу туди потрапити. Мене притягує наче магнітом, і я насолоджуюся цим швидким переміщенням.

Д-р Н.: Поясніть мені, як працює цей механізм тяжіння, який дозволяє Вам потрапити до свого призначення?

СУБ'ЄКТ: Я переміщаюся хвилею…

на промені світла.

Д-р Н.: Чи є цей промінь електромагнітним?

СУБ'ЄКТ: Ну… це подібно до радіохвилі, хтось підбирає під частоту, що мені ходить.

Д-р Н.: Чи хочете Ви сказати, що Вас веде невидима сила, і що Ви не можете довільно контролювати це, наприклад, прискорити що-небудь — як Ви могли це зробити в момент смерті?

СУБ'ЄКТ: Так, я повинен слідувати відповідно до хвильового діапазону світлових частинок… хвилі мають напрямок, і я пливу разом із ними. Це просто. Вони самі роблять це для вас.

Д-р Н.: Хто це робить для Вас?

СУБ'ЄКТ: Ті, хто контролює, управляє всім… Я точно не знаю.

Д-р Н.: Отже, Ви не контролюєте та не відповідаєте за визначення напрямку свого руху?

СУБ'ЄКТ: (пауза) Мій розум налаштований на хвилю руху... Я пливу в резонансі...

Д-р Н.: У резонансі? Ви чуєте звуки?

СУБ'ЄКТ: Так, хвильовий промінь… вібрує… я перебуваю всередині нього.

Д-р Н.: Давайте повернемося до Вашого висловлювання про радіо. Чи впливають на Вашу духовну подорож вібраційні частоти високу, середню та низьку якість резонансу?

СУБ'ЄКТ: (сміється) Це непогано — так, я на правильному шляху, наче бачу маяк — звуковий та світловий… і він є частиною моєї власної тональності — моєї частоти.

Д-р Н.: Я не впевнений, що я зрозумів, як світло та вібрації комбінують у діапазоні частот, що визначає напрямок Вашого руху.

СУБ'ЄКТ: Уявіть гігантський камертон всередині миготливого світла, стробоскопа.

Д-р Н.: О, отже, там є енергія?

СУБ'ЄКТ: Ми маємо енергію — всередині енергетичного поля. Тому це не просто лінії, якими ми переміщуємося… ми виробляємо енергію самі… ми можемо використовувати ці сили в залежності від нашого досвіду.

Д-р Н.: Отже, рівень Вашої зрілості дає Вам певний елемент контролю щодо швидкості та напрямку руху?

СУБ'ЄКТ: Так, але на початку. Пізніше, після того, як я вже влаштуюсь там, у мене з'являється більше можливості пересуватися самостійно. А зараз мене несе, і я повинен прямувати вперед разом із цим.

Д-р Н.: Добре, залиштеся з цим і опишіть мені, що далі відбувається з Вами.

СУБ'ЄКТ: (коротка пауза) Я переміщаюся один… прямуючи до свого рідного місця… з яким я пов'язаний.

У стані гіпнозу аналітичний, самоусвідомлюваний розум працює у тісній співпраці із підсвідомим розумом, щоби відповідати на послання, адресовані нашій глибинній пам'яті, та отримувати їх. Суб'єкт 9 є інженером-електриком і тому він використовує технічну мову, щоб висловити свої духовні відчуття. Я заохочував схильність цього пацієнта пояснювати свої думки про подорож душі за допомогою технічних термінів та виразів, але не нав'язував йому цього своїми натяками та припущеннями. Усі Суб'єкти приходять зі своїми специфічними знаннями, що накладає певний відбиток на їхні відповіді щодо питань про духовний світ. Суб'єкт 9 використовував знання фізичних законів, щоб описати рух, тоді як інша людина могла би сказати, що душі, рухаючись у цьому напрямку, переміщуються у вакуумі.

Перш ніж простежити подальше просування душі в духовному світі, я хочу розглянути долю тих істот, які або ще не здійснили цей перехід після фізичної смерті або повинні будуть відмовитися від звичайного маршруту.

Розділ 4

Душі, що відхилилися

Є такі душі, які були настільки серйозно пошкоджені, що відокремилися, відхилилися від основного маршруту, яким слідують душі, що повертаються до свого духовного витоку. Порівняно із загальною кількістю істот, що повертаються, число таких аномальних душ не дуже велике. Однак те, що трапилося з ними на Землі, дуже суттєве, оскільки вони серйозно вплинули на інші втілені душі.

Є два типи душ, що відхилилися: душі, які не приймають той факт, що їх фізичне тіло померло, і опираються поверненню в духовний світ через особисті душевні переживання і туги, і душі, які, будучи в людському тілі, постраждали через кримінальні дії або самі брали участь у них. У першому випадку душа сама вибирає відхилення, тоді як у другому випадку духовні Гіди свідомо зміщують ці душі, усуваючи їх від подальшого спілкування з іншими істотами на невизначений період. І в тому і в іншому випадку Гіди цих душ глибоко стурбовані їхньою реабілітацією-виправленням, але оскільки ситуації кожного типу душ, що відхилилися, досить різні я розгляну їх окремо.

Перший тип ми називаємо примарами. Ці духи відмовляються повертатися додому після фізичної смерті і часто неприємно впливають на тих, хто хотів би спокійно завершити своє людське життя. Ці душі, що відхилилися, іноді помилково називаються "демонічними духами" — їх звинувачують у тому, що вони вторгаються в розуми людей із згубною метою. Негативні духи стали предметом серйозних досліджень у галузі парапсихології. На жаль, ця галузь духовності також приваблює безсовісних духів, пов'язаних із окультизмом, які паразитують на емоціях сприйнятливих людей.

Неспокійні духи — це незрілі істоти, які не закінчили свої справи минулого життя Землі. Вони можуть не мати жодного відношення до живущих людей, на яких вони впливають руйнівно. Це вірно, що деякі люди є зручним та сприйнятливим посередницьким каналом для негативних духів, які бажають висловити свій буркотливий, дратівливий характер. Це означає, що хто-небудь, хто знаходиться в глибокому стані медитативної свідомості, може випадково підхопити прикрий зразок інформації від розвтілених істот, чиї форми спілкування можуть змінюватись від дріб'язкових контактів до провокаційних. Ці невлаштовані душі не є духовними Гідами.

Справжні Гіди є цілителями і не докучають саркастичними посланнями.

Як правило, ці настирливі духи прив'язані до певного географічного місця. Дослідники, які спеціалізуються на явищі примар, вказують на те, що ці неспокійні істоти локалізуються у просторі між нижчими астральними планами Землі та духовним світом. Згідно з моїми власними дослідженнями, на мій погляд, ці душі не є ні втраченими у космосі, ні демонічними. Вони вирішили після своєї фізичної смерті залишитися в межах земного плану на період, тривалість якого вони самі визначають, в силу високого ступеня незадоволеності. На мою думку, вони є пошкодженими душами, тому що вони демонструють розгубленість, відчай і навіть ворожість настільки, що не бажають вступати в контакт зі своїми Гідами.