Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Пастка для Бродського, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"

934
0
03.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пастка для Бродського" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 9 10 11 ... 77
Перейти на сторінку:
Розділ 6

*********************************************************************

Я оглядаюсь, мені подобається ця атмосфера — трохи праворуч від мене стоїть невеликий шкіряний диванчик. Я відразу скривилася, як уявила, що він тут задовільняє цю чікулю, яка сидить у нього за дверима. Трохи далі стоїть його стіл. Підходжу і проводжу по ньому рукою, він з червоного дерева. У мене завжди була слабкість до красивих, дорогих меблів ручної роботи. За столом стоїть шкіряне крісло з підставкою під шию, напевно, в цьому кріслі ніколи не затече спина. Зліва від робочого столу стоїть великий стіл і багато стільців. Напевно, тут він проводить наради й сварить співробітників.  

  

Мене приваблює велике підвіконня, на якому в ряд на підставках стоять футбольні м'ячі, їх тут 12. Я підходжу трохи ближче і бачу, що на них підписи. Так це його пристрасть, хобі? Він любить футбол. І як тільки я простягнула руку до одного з м'ячів, чую ззаду: 

  

- Я б не радив тобі цього робити. - Крижаний голос обпік мене, ніби відром крижаної води... Я різко розвертаюся, і трохи морщуся від болю у моїй нозі. От чорт, і машинально тягнуся погладити місце забиття.  

  

Він несхвально дивиться, як я тру ногу і різко говорить:  

  

- Що, ще не пройшов біль?  

  

- Ще трохи болить, але завдяки твоїй мазі вже набагато краще. - Кажу я і тут же сварю себе - навіщо ти згадуєш той вечір?  

  

Він оглядає мене з ніг до голови й зупиняється поглядом на моїх грудях. Його очі одразу темніють, і я розумію, що відбувається щось не те.  

  

- Вирішила розпочати з того, на чому ми зупинилися минулого разу? - Глузливо запитує чоловік, а я шокована від такої зухвалості, і опускаю очі на груди ... Твою ж мати... Коли я одягала свою боді-сорочку, забула його поправити, тож тепер мої груди на показ... Закриті тільки трішки соски, але добра частина їх вийшла погуляти, і вони стоять готові до бойових дій... Ах, ти ж чорт! Я різко розвертаюся до нього спиною, і заправляю своє багатство назад у нірку.  

  

- Вибачте, Вадим Олександрович, я в поспіху переодягалася, не звернула уваги на цей нюанс. Це всього лише збіг обставин, нічого ТАКОГО, про що Ви подумали й в думках у мене не було. - Кажу я на автоматі. Але бачу, що чоловік не почув моїх слів, він стоїть з упевненим виглядом, думає, що я зробила це спеціально.  

  

- Добре, Олеся Ігорівна, повірю Вам на слово. - Каже цей гівнюк, і сміється собі в кулак.  

  

Так Туманова, не потрібно зараз кип'ятитися і випускати пар! Просто мило посміхнися і підпиши цей чортів договір, бо якщо через 2 місяці не заплатиш платіж по іпотеці, будеш жити із бомжами на вулиці й в обіймах зі своєю гордістю.  

  

Я удаю, що все добре і сідаю за стіл. Вадим дає мені контракт — ВІН НА РІК. От чорт, ще й умови такі, що я не можу звільнитися сама, тільки за згодою двох сторін, або зі сплатою величезного штрафу. Як ніби договір з дияволом... У мене виривається нервовий смішок, але я читаю далі. Тут така зарплатня за місяць, як мої три платежу за іпотеку. Ого-го, ось це гроші! 

  

  

  

Я беру ручку і ставлю свій підпис на договорі. Мені потрібно було принести трудову книжечку і довідку з лікарні, що я пройшла медичний огляд. Я віддаю йому все це, він бере і зупиняє свій погляд на дописі гінеколога, де написано, що я здорова і все тіп-топ. Задоволено посміхається, переводить погляд на мене:  

  

- Ну що, відзначимо наш договір хорошим якісним сексом? Де тобі більше подобається - на столі чи на дивані? - Він говорить цілком серйозно, і жодного натяку на жарт. Він наполегливо дивиться на мене і чекає відповіді.  

  

- Якого біса тут відбувається? - Я різко підриваюся зі стільця і, нервово роздуваючи ніздрі, дивлюся на цього козла.  

  

- Давай без цього, добре? Навіщо цей спектакль? У тебе вдома ти вся аж тремтіла, як хотіла, щоб я тебе узяв, стогнала і була як весняна кішка. Хочеш сказати, що за три дні все змінилося?  

  

Чоловік за допомогою трьох кроків виявляється поруч, хапає мене за волосся і відтягує мою голову назад.  

  

Ну що, отримала? Сама хотіла, спокушала, напівгола перед ним сиділа ... А тепер що?  Як пояснити розлюченому і збудженому чоловіку, що чорта з два, а не секс він отримає? 

  

- Я була п'яна і під діями знеболювального! Так що твій поїзд поїхав, малюк.  - Кажу різко і відштовхую його руку від себе. 

  

- Значить ти ввалилася сюди з цицьками назовні, і зараз говориш мені, що у тебе до мене немає ніяких бажань?  - Уже переходячи на підвищений тон каже  цей чоловік. 

  

- Ну чому ж немає, милий? - Навмисно солодко розтягую я, поки підходжу ближче, щоб забрати свою сумку з крісла.  Я підходжу до нього, торкаюся руками до його грудей, проводжу трохи вниз пальчиками.  Поки він закриває очі й насолоджується моїми дотиками, заходжу за його спину, беру свою сумку, тягнуся навшпиньки до його вуха і ніжно шепочу: 

  

- Я дуже, дуже хочу ... працювати у твоїй фірмі.- І різко, поки він стоїть збентежений від ситуації, вибігаю з кабінету. Поки двері закриваються, чую його рик - "От сучка." Закриваю двері. 

  

Стою, намагаюся віддихатися і бачу, що чікуля вже сопе незадоволено у дві дірочки, і дивиться на мене гнівним поглядом. 

  

- Що фото в інстаграм не вантажиться?  - Різко кажу й біжу до ліфта. 

  

Ух, вийшовши на вулицю я трохи переводжу дихання. Мені стає так страшно, що мої ноги починають труситися. Дитинко, та ти вирішила пограти з вогнем? 

*********************************************************************************

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 9 10 11 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для Бродського, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"