Читати книгу - "Палай зі мною, Еліс Кларк"

Ми спускаємось униз вже мовчки. Заходимо на кухню, де на нас вже чекає справжній шведський стіл. 

Я бачу, що її очі здивовано округляюються. Вона повертається до мене і запитує:

— У тебе сьогодні будуть гості? 

— Які гості о девʼятій ранку, — я засміявся, чомусь з нею було якось так легко, не знаю. — Просто не знав, що ти захочеш, тож попросив приготувати шведський стіл, як в готелях.

 — Це все для нас двох? Ми ж стільки не з’їмо, — дивується вона. 

— Не переживай, є ще охорона, обслуга, — я знизую плечима. — Я їжу теж викидати не люблю. Нічого не пропаде. Тому просто обирай те, що тобі подобається. 

— А, ясно, — вона усміхається.  — А коли ми поїдемо на ту яхту? 

— Через два дні. До того в мене теж буде трохи справ, але думаю, що ми знайдемо час і провести час разом. Зараз після сніданку я поїду по роботі, а тобі мають якраз привезти речі…