Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи, Сергій Миколайович Поганий 📚 - Українською

Читати книгу - "Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи, Сергій Миколайович Поганий"

49
0
10.07.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи" автора Сергій Миколайович Поганий. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 99 100
Перейти на сторінку:
правил безпеки, проблеми у конструкції реактора чи землетрус. Існує також небезпека терактів на атомні електростанції, що невпинно зростає. Одній такій спробі вже зуміли запобігти бельгійські спецслужби в березні 2016 року. Ще одна небезпека — атаки хакерів, одна з яких вивела з ладу Чорнобильські системи радіаційного моніторингу в червні 2017-го: українська влада вважає, що удару завдали з Росії.

Виведення з експлуатації Чорнобильської атомної станції та будівництво нового саркофага над ушкодженим реактором допомогли перегорнути найтрагічнішу сторінку в історії атомної енергетики, але, попри це, вкрай важливо, щоб ми винесли правильні уроки з Чорнобильської катастрофи. Найважливіший із них — важливість протидії небезпекам, які спричиняє ядерний націоналізм та ізоляціонізм, і забезпечення тісної міжнародної співпраці між країнами, що розробляють ядерні проекти. Цей урок особливо важливий сьогодні, коли ідеї популізму, націоналізму й антиглобалізму знаходять усе більше прихильників у всьому світі, який продовжує бути залежним від ядерної технології виробництва енергії.

Довідка про радіоактивний вплив і вимірювання рівня радіації

Радіація — випромінювання або передача енергії — відбувається в різних формах. Вибух Чорнобильського ядерного реактора спричинив поширення іонізуючого випромінювання, яке містить у собі достатню кількість енергії для відриву електронів від атомів і молекул. Воно поєднує електромагнітне випромінювання, у тому числі гамма- і рентґенівські промені, з випромінюванням частинок, яке складається з альфа- і бета-частинок, а також нейтронів.

Існує три різні способи вимірювання іонізуючого випромінювання. Перший оцінює рівень випромінювання радіоактивного об’єкта, другий визначає рівень випромінювання, поглинутого людським організмом, а третій оцінює міру біологічної шкоди, спричиненої поглинанням радіації. Кожна з цих категорій має свою одиницю вимірювання, й у всіх цих випадках старі одиниці поступово замінюють нові — з Міжнародної системи одиниць (СІ). Одиницю випромінювання, раніше відому як кюрі, замінили бекерелем, 1 кюрі дорівнює 37 гігабеккерелів (GBq). Попередню одиницю поглинання випромінювання рад замінила одиниця СІ, що називається ґреєм (Gy), він дорівнює 100 радів. Біологічне ушкодження, яке раніше вимірювали в ремах, замінили одиницею СІ, відомою як зіверт (Sv).

Рем (roentgen equivalent man) дорівнює 0,88 рентгена, одиниця вимірювання, яку використовували для визначення впливу іонізуючого електромагнітного випромінювання, що створюють рентгенівські та гамма-промені. На момент Чорнобильської катастрофи радянські ядерні інженери використовували старі системи для вимірювання впливу радіації та біологічної шкоди, заподіяної нею. Першим дозиметрам вдавалося визначати обсяги опромінення, яке вимірювали в мікрорентгенах за секунду. Медики, котрі лікували перших жертв аварії, виміряли дози радіації, яку отримали пацієнти, в одиницях, які називають берами, російським еквівалентом рема, що означає «біологічний еквівалент рентгену». У перерахунку 100 ремів дорівнюють 1 зіверту, а оцінка гамма- та бета-випромінювання становить 1 грей.

Оскільки рем тісно пов’язаний із рентгеном і легко конвертується в зіверти, він є найкращим способом визначення впливу радіації на організм людини, який вимірюють на момент аварії. Зараз 10 ремів, або 0,1 Sv, є стандартним п’ятирічним обмеженням для біологічної шкоди, яку допустимо отримати працівникам атомної промисловості на Заході. Максимально дозволене дозування працівників Чорнобильської електростанції влітку 1986 року становило 25 ремів, або 0,25 Sv.

Біологічні зміни, яких зазнали евакуйовані з Чорнобильської зони відчуження, оцінюють сьогодні в 30 ремів (0,3 Sv). Променева хвороба, яку супроводжують такі симптоми, як нудота й «ядерна засмага» — потемніння шкіри, обпаленої радіацією, що не обов’язково призводить до смерті, починається від 100 ремів (1 Sv). Половина тих, хто зазнають біологічного ураження кісткового мозку, що виникає на рівні 400...500 ремів, або 4...5 Sv, помирають упродовж одного місяця. Чорнобильські оператори і пожежники, котрі загинули впродовж місяця після опромінення, отримали 600 і більше ремів (6 Sv). Це відповідає 6 греям гамма- або бета-випромінювання. На момент вибуху Олександр Акімов, начальник зміни четвертого блока, поглинув 15 греїв радіації. Він загинув уже через п’ятнадцять днів після аварії.

Світлини

XXVII з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу, на якому було сформульовано нові цілі у розвитку галузі ядерної енергетики. 

На трибуні: М. С. Горбачов, М. І. Рижков, Є. К. Лігачов та В. В. Щербицький — люди, які відіграють важливу роль у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і замовчуванні її фактичного впливу на населення та довкілля. 

Москва, лютий, 1986 р.

Диспетчерська ядерного реактора Чорнобильської атомної електростанції до вибуху. 

По центру — стіл начальника зміни; оператори сидять за пультом управління. 

Листопад, 1985 р.

Гелікоптер на фоні зруйнованого реактора (на задньому плані). 

Протягом перших днів після вибуху пілоти гелікоптерів, наражаючись на вплив надзвичайно високих рівнів радіації, скинули тисячі тонн піску, глини, бору та свинцю в утворений внаслідок вибуху отвір над реактором. 

Літо, 1986 р.

В перший день аварії до Москви із симптомами гострої променевої хвороби були переправлені близько тридцяти операторів реактора та пожежників. Тільки декілька з них вижили. 

На фото — одна із перших жертв Чорнобильської катастрофи, яка проходить лікування в Московській клінічній лікарні № 6. 

Серпень, 1986 р.

Учасники ліквідації — здебільшого резервісти, — відомі, як «біороботи», готуються підніматися на дах зруйнованого реактора, щоб за допомогою лопат і візків прибрати звідти радіоактивні уламки. 

Жовтень, 1986 р.

Тисячі радіаційно забруднених пожежних автомобілів, гелікоптерів, одиниць важкої техніки, яку використовували в процесі ліквідації, були залишені в Чорнобильської зони відчуження.

Винні невинні. Судовий процес над керівниками Чорнобильської атомної електростанції. 

Зліва направо: директор ЧАЕС Віктор Брюханов, заступник головного інженера з експлуатації ЧАЕС Анатолій Дятлов, головний інженер Микола Фомін. 

Чорнобиль, липень, 1987 р.

Українці, які протестують проти замовчування наслідків Чорнобильської катастрофи і вимагають незалежності своєї країни.

Ядерні Помпеї — покинуте місто Прип’ять, в якому до аварії проживало 50 000 чоловік. 

Квітень, 1990 р.

Найбільше від радіоактивних опадів, спричинених аварією на ЧАЕС, постраждали діти: в 1990-х в Білорусі, Російській Федерації та Україні серед населення віком до 14 років було зафіксовано 3000 випадків раку щитоподібної залози. 

Вище: виставлені в національному музеї «Чорнобиль» в Києві фотографії дітей, народжених в сім’ях ліквідаторів та переселенців з Чорнобильської зони відчуження.

Травень, 2013 р. 

1 ... 99 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи, Сергій Миколайович Поганий», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи, Сергій Миколайович Поганий"