Читати книгу - "Візерунки долі. Я згодна, Аграфена Осіння"

Тоді вперед вийшов Шурик і наказав своїм підлеглим: «Хлопці, негайно заарештуйте зухвальця, який посмів виступити проти короля!».

Ну а потім розпочався бій. Невідомо, коли Сашко встиг, але він усе-таки дечого навчив своїх підлеглих. Таких прийомів радник ніколи в житті не бачив. І бандити, що прибули з Торієм, ймовірно, теж. А коли ще й Бернард із гвардійцями приспіли, то битва майже одразу й закінчилася.

«Короля» та його свиту поселили в окремі апартаменти, щоправда, за ґратами. Охороняють їх стражники та Кевін. Робіна і Грета радник ще до прибуття Торія повернув у гараж, щоб вони були у дворі про всяк випадок, а в тунелі зараз чергують троє новопіднятих скелетів. Ось і всі новини!

– Меріде, – звернулася я до радника чоловіка, – я розумію, що вже пізно, але я прошу тебе, поклич сюди Сашка. Я впевнена, що він все одно зараз не спить.

– А як же…

– Все завтра, Меріде, – зупинив його Дін, – іди відпочивай.

Коли некромант уже взявся за ручку дверей, Кордевідіон зупинив його.

– Перший королівський радник, – коли хлопець озирнувся, король продовжив: – Дякую за службу!

– Дякую, Меріде, – від щирого серця додала я, розуміючи, що сьогодні цей чоловік ризикував не тільки своїм життям, а й майбутнім своєї сім'ї.

Якби нас із чоловіком, справді, вбили, то цілком імовірно, що на престол зійшов би Торій. А наслідки для радника, після того, як він вчинив опір новому королю, могли виявитися найважчими.

– Це Вам дякую, Ваші Величності.

Через п'ять хвилин двері у вітальню Діна розчахнулися і в них одночасно з’явилися Террі та Сашко. Моя вертлява покоївка випередила блондина і перша залетіла в кімнату.

– Пані, – заголосила вона, – та куди ж Ви поділися?

– Ану геть! – не по-джентльменськи відсунув даму Орлов і, стягнувши мене з крісла, обхопив за плечі:

– Лялько! Ти мене колись до смерті доведеш своїми вибриками!

– Ану не лапай мою дружину! – розсердився Дін. – Посади її на місце зараз же!

– Ага! – засміявся Шурик і дзвінко цмокнув мене в щоку.

– Дружино, – враз підвищив голос мій ревнивий чоловік, – не дозволяй йому цілувати себе!

– Ага, – повторила я Сашкове слівце і так само дзвінко цмокнула свого названого брата в щоку.

– Так! – гримнув Дін. – Ану, марш всі по своїх кімнатах!

Я засміялася і слухняно попрямувала до дверей.

– Гей! – зупинив мене голос чоловіка. – А ти куди зібралася? Твоя кімната там, де я.

Він підхопив мене на руки (боюся, на найближче майбутнє це буде єдиний спосіб мого пересування) і, під сміх Сашка, поніс у свою спальню. Там ми й провели найчудовішу в моєму житті ніч.

Коли всі кайдани скинуті, недомовки та непорозуміння усунуті, коли дві люблячих людини залишаються один з одним наодинці, то весь навколишній світ стає далеким і незначним. Є тільки одне величезне кохання на двох!