Читати книгу - "Українське письменство"

Немало достается и Запорожью, в то время поддерживавшему Брюховецкого. Борьба различных общественных групп превращается у Грабянки в борьбу доброго и злого начал, причем в роли доброго начала оказывается идеализированный представитель старшины (Сомко), в роли злого — вышедший из Запорожья руководитель низов — Брюховецкий.

Этим и ограничивается весь материал, позволяющий нам судить об общественных симпатиях Грабянки. Разумеется, материал слишком недостаточный, чтобы на основании его мы могли сделать вполне определенный вывод. С гораздо большей уверенностью мы можем говорить о политических симпатиях нашего летописца, выражающихся в его отношении к Москве, к Польше, к отдельным историческим деятелям Украины, становившимся в то или иное положение по отношению к ним.

Зная хотя бы в самых общих чертах биографию Грабянки, мы могли бы ожидать, что его история будет окрашена сильным патриотическим настроением, что его несомненная приверженность старым малороссийским правам и вольностям скажется пространными лирическими излияниями по поводу доброго старого времени. На самом деле этого нет. Грабянка в своей истории строго фактичен и объективен, насколько возможно. Его патриотическое настроение несомненно, но оно нигде не высказывается определенно, а скорее чувствуется в тоне рассказа.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1912—1914

З зовнішнього боку це компактний том в 1000 сторінок, не рахуючи сюди великого числа «ведомостей» і «таблиц»; з внутрішнього — хаотична купа сирого, в значній мірі невпорядкованого матеріалу.

Округ зрозумів своє завдання досить просто. Він не став сушити голови над якимись висновками, а просто взяв та й позшивав до місця всі справоздання, які до нього надійшли. Літературна частина зведена до minimum’у; загального погляду самого п. попечителя на становище освіти в окрузі і зовсім нема; проте багато інтересних даних і особливо цифр.

Дуже цікаві цифри, що показують зріст середньошкільної освіти. Так, гімназій в 1912 році було 56 (1911 р. — 51).

Всіх учнів в них — 17 666.

З них православних . . . . . . . . 13 244 — 74,9%

католиків . . . . . . . . . . . . . . . 2201 — 12,4%

жидів . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1909 — 10,8%

Примітка: число учнів іуд. віри за 1912 рік понизилось з 11,05 до 10,8%.

Щодо сословного поділу, то він виглядає так:

Дітей «потомственных» дворян було . . . . . . . . 11,7%

дітей «особистих» дворян і урядовців . . . . . . . 24,1%

дітей духовенства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7,1%

дітей почесних горожан і купців . . . . . . . . . . . . 9,4%

міщан і цехових . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23,3%

крестьян і козаків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21,3%

На удержання гімназій витрачено було не більш не менш, як 2717000 карб. (на 568 т. карб. більше торішнього).

Всіх служащих по гімназіях 1338.

З них — «почетных попечителей» . . . . . . . . 29

директорів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

інспекторів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

законоучителів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100

учителів наук і мов . . . . . . . . . . . . . . . .