Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

- Настя, ти розкажеш, що сталося? - все ще сонна блондинка з наспіх зав'язаним хвостом на маківці і в шовковому бежевому халаті до середини стегна, крутилася біля кавоварки. Все ж о сьомій ранку вона частіше лягала, ніж вставала, тому мозок поки абсолютно не включався. Маша без розмов впустила подругу додому, і тут же відправила на кухню.

Настя сиділа на стільці, розгублена, сама не своя. Дістала з сумочки пачку цигарок і підкурила одну. Маша її не квапила. Якщо людина готова поділитися, вона поділиться, якщо ні, то допитуватися безглуздо. Вийняла з буфета дві чашки з блюдцями, і з ящика дістала дві чайні ложки. Наповнила одну чашку ароматною кавою, і вже збиралася віддати її Насті, як почула тихе:

- Вітя мене згвалтував. - Маша напружилася на кілька довгих митей, а потім повільно повернулася, направивши на Настю пильний погляд.

- В якому сенсі згвалтував?

Насті важко було розповідати таке. Тільки в голові творився повний бардак, і хотілося хоча б кому-небудь висловитися. Чи не до психолога йти. Настя ніколи не ділилася ні із ким особистим. Переживала все всередині себе, радість, печаль, хвилювання. Але часом необхідно просто зняти тягар з плечей, поділившись із близькою людиною, і може тоді стане легше. Зараз був саме такий випадок. Останні події зовсім вимотали дівчину. Спочатку всеосяжна радість зі Стасом, потім те, що трапилося вночі з Віктором. Вона готова була вибухнути, якщо і далі буде мовчати.

- В прямому.

Марія нічого не розуміла. Взяла чашку з кавою, але блюдце затремтіло в її руці, противним дзвоном розносячи деренчливий звук по кухні. Тут же поставила її назад і повільно опустилася на стілець поруч з Настею.

- Як він може тебе згвалтувати, він же твій чоловік?

- Не завжди дружина хоче сексу.

- Настя, я не розумію.

Настя глибоко затяглася, і, потримавши дим в роті, випустила його в повітря.

- У нас давно з Віктором не все в порядку. Я хотіла піти, і просила часу на те, щоб визначитися, зрозуміти себе. А вчора він приїхав, почав казати, як сумував, лізти з поцілунками, я попросила не робити цього. Він розлютився і ..

Маша дивилася в одну точку на підлозі. Настя встала, і сама взяла чашку з кавою, а потім ще і Маші налила, ставлячи її перед нею.

- Я думала у вас все в порядку, - подала нарешті голос повний потрясіння подруга, і подивилася на Настю.

- Ні.

- Давно? Чому ти не казала?

Та плечима знизала і надпила ковток кави.

- А навіщо? У тебе своїх проблем вистачає.

- Ти нормальна? - прорвало блондинку. - Швидко розповідай, що трапилося і як ви взагалі до цього дійшли. Блін, Настя, я була впевнена, що твій шлюб ідеальний.

Гірка усмішка розтягла губи.

- Всі в цьому впевнені.

- Ви ж любите один одного. Адже так?

- Не знаю. Раніше я думала, що так. Потім ця впевненість пішла.

- Але чому?

- Маш, неважливо. Багато нюансів було. І навіть те, що він зробив минулої ночі підтверджує це.

Машка шоковано похитала головою, і, наслідуючи приклад подруги, підкурила цигарку.

- Ну а він що, прям от згвалтував?

- Господи, Маша.

- Не бурчи. Я просто думаю, може він дійсно скучив, хотів так показати тобі це.

- Так скучив, що трахнув дружину, яка кричала і брикалася?

- О Боже. - Маша нервово затягнулася. - Я не знаю що сказати.

- Значить, нічого не говори.

- А ти настільки готова піти, що навіть не хочеш дати шанс? Може, треба було не брикатися, а навпаки?

- Маша, ти захищаєш його? - Настя розлючено загасила цигарку, і встала, відходячи до вікна. Все, що їй потрібно було, це трохи підтримки, а подруга бере і тисне на найболючіше. Адже вона в якійсь мірі права. Щоб зберегти шлюб, потрібно робити кроки назустріч. А Настя тепер навпаки відступала назад, навіть більше не намагаючись вхопитися за останню можливість.

- Ні. Я для себе намагаюся з'ясувати твоє ставлення до нього. Якби ти мені раніше хоч щось розповіла, я б може, більше розуміла, а тепер повинна розставити для себе все по полицях. Ти остаточно вирішила піти?

- Так. Напевно.

- Так так, або напевно?

- Маша, це складно. - Настя обернулася до подруги, зариваючись пальцями у волосся. - Я знаю точно, що не люблю його.

- А він тебе?

- Каже, що любить. Вибачався.

- Але ти не віриш.

- Я вже нічого не знаю.

 Настя готова була розридатися. Перед очима спливло винувате обличчя чоловіка, і вона в черговий раз відчула себе останньою сукою. Так, він вступив брудно, скористався своєю силою проти неї, але він розкаявся. Просив пробачення, навіть після того, як дізнався про зраду. А вона? Чому ж вона не може покаятися в своїх гріхах? Відпустити Стаса і дати їх шлюбу другий шанс. Дурна, тому що, шепотів внутрішній голос. Хто такий Стас? Молодий хлопець, закоханий і зараз душі в ній не чає, а що якщо через місяць вся казка скінчиться? Він пограє в любов, і піде шукати іншу принцесу, залишивши від Насті один попіл. Так? Чи ні? В той момент Насті здавалося, що це неможливо. Він любив її. Любив стільки років. І вона вірила, так само, як і вірила в те, що навіть якщо сильно постарається, ставитися як і раніше до Віктора не зможе. Він любить її, вона ні. Скільки сімей так живуть, не маючи один до одного колишніх почуттів, які колись змусили їх з'єднати себе узами шлюбу? Скільки з них прикладають зусилля і відроджують те, що здавалося, давно поховано під шаром побуту і звички? І скільки убезпечують себе влаштованими рамками суспільства, намагаючись зберегти те, що давно пора було відпустити і дати і собі і колишньій половині шанс на нове щасливе життя. Як Стас сказав колись «Не бійся переступити межу. Якщо ти цього не зробиш, так і не дізнаєшся, що за нею». Чи готова Настя її переступити?

- Тааак, - голос Машки увірвався в невеселі роздуми дівчини. Гострим нігтем подруга почухала скроню. - Якщо ти його не любиш, то звичайно, сенсу залишатися разом немає. Дітей у вас теж немає. Зустрінеш мужика, закохаєшся, почнуться зради і тільки гірше буде.