Читати книгу - "Душа дракона, Лаванда Різ"

- Чому ти і я?

- Ти здивуєшся, але я твій істинний дракон. І ти нарешті мене знайшла.

- Я не можу встановити з тобою зв'язок, тому що ти вже пов'язаний зі мною! - осінило її вголос. - Це так?

Якийсь час Шай мовчав, граючи з її волоссям.

- Є тільки один дракон, яким іскра не може керувати, не зможе підкорити його своїй владі. Це її справжня половина, той, хто обраний для її душі. Разом вони непоборна сила, уособлення бога батька і богині матері на землі. За однієї умови, - сказав він. - Ти взагалі збираєшся спати?

- Якої умови ?

- Прокляття на мою голову! Ти казала, що втомилася, - пробурчав Шай, повертаючись на інший бік.

- А твоя здатність контролювати свідомості Чорної люті? - підповзла вона ближче до нього. - Це теж частина дару?

Шай загарчав:

- Якщо ти зараз же не закриєш рота та не заснеш, я піду!

Джин зітхнула, вирішивши на час здатися. Обійняла його, притулившись до широкої чоловічої спині, і заснула.

Тому він не пішов. Тому вранці вона прокинулася у нього на грудях, обвита його руками.

Варто було їй відкрити очі, як вона одразу напоролася на вивчаючий її погляд непроглядних чорних очей з цікавими зеленими зіницями.

- А ти не думала проколоти вуха? - здивував він її питанням.

- Це ще навіщо? Прикраси носять тільки іграшки драконів! - насупилась вона.

- І владичиці, дружини багатих чоловіків. А ще ті, хто може собі дозволити за статусом, - виправив її Шай. - Ти станеш матір'ю дракона і ж ... Ти обрана жінка тарра Чорної люті і правителя півночі. Так що ти можеш собі дозволити носити прикраси. І я дуже багатий. Я хочу, щоб ти це вдягнула, - і не дочекавшись її згоди, яка йому насправді була і не потрібна, Шай надів їй на зап'ястя аметистовий браслет, а після застебнув на шиї таке ж ніжне кольє з аметистами. - Тобі дуже личить. До твоїх очей, - задоволено додав він. - Подумай про сережки.

- Я їсти хочу, - піднялася Джин в пошуках сукні, одночасно погладжуючи буркітливий живіт, який скручувався від голоду.

- Я накажу, щоб принесли новий одяг та їжу, - спохватився Шай.

- Так які умови, Шай?

- Відчепись! - вискочив він за двері.

Спочатку вона взялася за смажені реберця, потім був пиріг з м'ясом, бульйон з птиці, варені яйця, і коли майже нічого не залишилося, Джин була вражена, не уявляючи, що могла стільки з'їсти.

- Скоро я стану товстою, пузатою і не втиснуся ні в одну сукню! - заявила вона. - Чого ти на мене так дивишся?

- Нічого, - посміхнувся він. Але він і справді сидів, не зводячи з неї очей, заворожено спостерігаючи, як вона уплітає за обидві щоки. І в цей момент його серце стислося. І вже не в перший раз. - Ми вирушимо на Угрюм гору після страти Сабура.

- У тебе нестерпний характер!

- Хто б говорив! - скинув він брови.