Читати книгу - "Пам'ятаю тебе, Олена Арматіна"

Ніч уже відступала, коли в саду біля замку почали відкриватися портали і з них, у клубах туману, почали виринати ельфи.

Гучно заголосила Маріелла навколо свого сина Аркха, коли два темні ельфи винесли його з вируючого вирію.

- Ану не розводь вогкість! Коли це порція гарного вогника шкодила справжньому воїну? – шикнув на неї Ульфік. – За тиждень наш  син буде як новий …

Кілька рук уже чаклували над обпаленим тілом Сандро, коли до нього підійшов білявий демон з пронизливими синіми очима. Так,  так! Серед  демонів теж  зустрічаються блондини з  блакитними очима.

- Ну, привіт, брате. - Це було останнє, що Сандро запам'ятає з подій цього вечора, перш ніж провалитися у хворобливе забуття.

У метушні цього шаленого ранку ніхто, крім Рагнара, не звернув уваги на дві застиглі один проти одного фігури. Могутній Голттен так дивився на зеленоволосу даму, наче побачив привид. Олеся ж виглядала більш ніж розгублено і, здається, вперше проковтнула язика. Вона так старанно переховувалася від  Голтена,  що навіть майже забула про його існування. Ви здововані? Я  - теж. Олеся і була тою  самою Лессі,  що її  так хворобливо покохав Голтен. І саме вона народила відмочку Велму із  смарагдовими очима,  а потім медовооку крихітку-ельфійку Тамарі . Їй ще не раз  прийдеться пояснювати й виправдовувати перед  доньками своє життя. Але вони впораються. Не зразу,  але,  все ж,  впораються.

Заламуючи руки, стояла Тамарі і дивилася, як чорний від кіптяви Грант несе їй назустріч златокудру дівчинку. Нічого не кажучи і не випускаючи Тассю з рук, він підхопив знепритомнілу від радості і полегшення Тамарі. Грант забирав свою дорогоцінну ношу до своїх покоїв. А попереду, грізно розмахуючи ціпком і розганяючи уявних ворогів, крокував Десмон. Він  проникся моментом і вирішив тимчасово призупинити «бойові дії» проти батька й стати з  тим пліч опліч заради мами та сестрички.

До того часу, як Грант дістався до своїх покоїв, Тамарі вже прийшла до тями, але не поспішала залишати надійні обійми свого чоловіка. Вона з обожненням поглядала то на нього, то на свою дівчинку. Він таки дотримався обіцянки. Тут, у чарівному світі, вона все ж знайшла свою долю.

І Тасся, і Десмон знову були поруч із нею.Тасся, звичайно, постраждала, але з нею все буде добре. Тамі не сумнівалася, що швидко зможе залікувати її рани. А Аркх, можливо, змусить її ніжне серце пурхати від кохання так само, як зараз пурхає її. І міцно обійнявши дочку, не втомлюючись то гладити, то шепотіти їй ласкаві слова, не помітила, як заснула поряд  з  нею.

Вона не чула, як скрушно зітхав Грант, що влаштувався на підлозі на  волохатій  шкурі,  вирішивши не турбувати дружину й уступити своє  місце у ліжку її дочці. Звісно,  тимчасово. Йому так хотілося притиснути Тамарі до себе. І не тільки притиснути… Ну нічого, сьогодні ж вони переберуться до блакитного будиночка, і там йому вже ніхто не завадить кохати його таку ніжну і тендітну,  і в той же час таку мужню й сильну жінку.

Дивна метушня під боком відволікла його від роздумів. Всього за мить з-під шкури, перед самим його носом вилізла кучерява чорна голівка. Щасливі оченята сина сонно поглянули на нього впритул, кілька разів моргнули – і, вмостившись в тата на широкому плечі, Десмон тихо засопів. Маленька ручка довірливо і щиро обвила його за могутню шию.

Добре, що в покоях було темно – багато хто повеселився б, дізнавшись, що грізні ельфи не тільки вміють кохати,  а ще й іноді плачуть. Чоловік тихо змахнув сльозу, що скотилася по щоці і міцно обійняв у відповідь свого сина.

Кінець

Мої любі  читачі!

Мені дуже не хочеться ставити крапку у цій історії. А хочеться знову повернутися до героїв, яких я покохала всім серцем. Запрошую Вас у свої нові історії  «Втікачка. Або як закохатися у відьму» та «Ну, ельф, постривай!», які розвиватимуться тут же, на моїй сторінці. Буду дуже рада Вас там бачити)))

Ми дізнаємося, чим живуть далі старі герої, а ще познайомимося з новими персонажами. Сподіваюся, вони сподобаються Вам не менше!

Дуже дякую кожному, хто був зі мною протягом цієї книги! Ваші відгуки, лайки, підписки та прочитання були найкращим стимулом та найліпшою нагородою для мене. Ви навіть не уявляєте, яка радість мене переповнює, коли моя книга потрапляє в нові бібліотеки!

Доречі,  не забудьте підписатися на сторінку автора ( кнопка у правому верхньому куту), щоб  не пропустити новини й нові історії.

Я лише місяць на цьому порталі, але сподіваюся, що завдяки Вам залишусь тут надовго!

З любов'ю  й щирими побажаннями миру,  ваша Олена Арматіна

Кінець