Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
***
З ранку Чейз був у доброму гуморі. Він відпочив, став виглядати краще ніж напередодні. Кейт виконала свою обіцянку, не випустити його з ліжка до ранку. Втім, він і сам не дуже рвався кудись.
Шокувавши вчора своїх співробітників гучним звільненням цілої групи колег, сьогодні він вирішив дати їм відпочити від себе і вже попередив, що його не буде. Нехай трохи потішаться своєю тимчасовою свободою.
Кейт дуже не хотілося псувати Чейзу настрій, але залишалося невирішеним ще одне дуже важливе питання. І вона все не могла обрати момент, коли його озвучити.
– Кошеня, ти ж знаєш, що я вже досить непогано знаю тебе? – несподіване запитання змусило її зупинитися на півдорозі до кухні.
– Що? Ти про що?
– Ти цілий ранок не зводиш з мене очей. А ще – незвично мовчазна. Давай вже «потіш» мене, чим ти там хотіла?
Кейт трохи прикусила нижню губу, важко зітхнула і випалила, доки не розгубила рішучості:
– Ти не думав про те, щоб помиритися із мамою і налагодити спілкування з родичами?
Як вона й передбачала, реакція була миттєвою та явно непозитивною.
– Ні, я не планував цього робити. Мені це не потрібно. – благодушний настрій Чейза ніби вітром здуло.
– Але ж це твоя сім'я... – Кейт заспокійливо погладила його по грудях.
– Ти моя сім'я. І наша дитина – моя сім'я. – тепла рука погладила живіт Кейт. – Всі інші – просто родичі.
Але Кейт не могла з цим погодитись.
– І навіть твоя мати? Вона ж має дізнатися, що скоро стане бабусею. – Чейз ще більше насупився і прибрав руки з живота.
– Я не вважаю цю твою ідею гарною. Ми з нею – чужі люди. І давно вже стали чужими. Поява дитини не змінить цього факту. Навіщо це все ворушити? Мене все влаштовує і так.
– Ну, рідний мій. Поміркуй сам. Тебе все одно хвилює ця ситуація. А налагодивши контакт з мамою, ти зітхнув би із полегшенням. І я не просто припускаю можливість, а роблю висновки з власного досвіду. Мені справді полегшало.
– Кейт, досить! – прозвучало голосніше і різкіше, ніж планував Чейз. Але це питання для нього було вкрай неприємним. – Ми знову посваримося, якщо ти продовжуватимеш цю тему.
Вибачити матір за останній аборт він так і не зміг. І практично не спілкуватися із нею – стало найпростішим для нього рішенням.
– Ладно, як хочеш. – Настрій Кейт теж зійшов нанівець. – Хотіла б я сказати, що це твоя справа. Але тепер це стосуватиметься і нашої дитини, і, відповідно, мене. – Вона пішла до спальні бо хотілося побути на самоті.
Після того як вона більш-менш налагодила контакт зі своєю мамою, вона задумалася про те, що нічого практично не знає про сім'ю Чейза та його мати. Це була ще одна причина, з якої вона порушила цю тему. Підлий черв'ячок сумніву, що вона так і не стала частиною великої родини Чейза, намагався її потихеньку підгризати. Ні-ні. Потрібно було гнати такі думки від себе. Чейз і сам із ними не спілкується. Він чітко сказав, що саме вона – його сім’я. І крапка.
Кейт, звичайно, розуміла, що не може наполягати на тому, щоб Чейз помирився зі своєю мамою. Такі давні конфлікти не так просто залагодити. Але дуже хотілося, щоб поява дитини стала гарним приводом для возз'єднання сім'ї. Адже це так чудово, коли на сімейному святі збирається багато родичів. У житті Кейт такого не було. Уся її сім'я складалася лише з мами.
Засмутила її також і категоричність Чейза. Їй здавалося, що після всього пережитого вони навчилися шукати компроміси, домовлятися або хоча б обговорювати виникаючі питання. А тут натрапила знову на категоричну відмову. Наче вона і не наречена йому зовсім. Начебто питання не стосується їхнього майбутнього життя.
Теплі руки лягли їй на плечі.
– Вибач, кошеня. Я надто різко відреагував. Для мене це дуже неприємна тема. Я обіцяю подумати над тим, що ти сказала. Розумію, що ти права. Але поки що у мене все в душі повстає проти цієї ідеї.
Кейт кивнула, але ситуація ще її не відпустила. І настрій залишав бажати кращого.
– Давай не псуватимемо собі свій вихідний день. Хочу провести його із тобою. Не хочу думати про якісь проблеми. – він легенько поцілував Кейт у ніс, обійняв і притиснув до себе. – А ще… У нас, здається, були зовсім інші плани.
Чейз трохи її відсторонив від себе і поглянув поглядом бешкетного хлопчика, що задумав якусь витівку.
– Я так скучив за тобою у нашому великому ліжку. – промуркотів на вушко, потягнувши Кейт у зазначеному напрямку. – Коли можна цілувати тебе як хочеш і де хочеш. Коли нічого і ніхто не заважає обіймати тебе і пестити до судомного дихання. Коли ти можеш стогнати і кричати піді мною так голосно, як захочеться тобі.
Кейт не могла не посміхнутися. Чейз зваблював її зараз, спокушав. І від цієї гри в спокусу по її тілу вже побігло приємне тремтіння.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна», після закриття браузера.