Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Не моя, Елла Савицька 📚 - Українською

Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

1 005
0
25.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не моя" автора Елла Савицька. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 101 102 103 ... 165
Перейти на сторінку:
Глава 16(2)

Стас натягнув на себе джинси, футболку, засунув телефон до кишені, і вийшов з готелю. Час дня, але, не дивлячись на те, що настала осінь, літня спека поки ніяк не хотіла відступати. Сонце сліпило очі, клеїлося до шкіри. Хлопцеві потрібно було їхати на саундчек в концертний зал, а навколо центрального входу в готель вже зараз юрмився народ з плакатами. Йому нічого не залишалося, як зупинитися і підписати кілька, сфотографуватися, демонструючи широченну посмішку, хоча у самого на душі кішки шкребли.

Хлопець не розумів, чому Настя з учорашнього дня пропала і не відповідає. Цілий тиждень після концертів вони зідзвонювалися. Стас розповідав про те, як виступив, розпитував як пройшов її день, і це було краще будь-якого відпочинку. Просто чути її голос. Або бачити по відеодзвінку. Настя в цей час вже лежала в ліжку, така домашня, ніжна, красива, і до чортиків сексуальна. Їм навіть один раз вдалося зайнятися сексом по відеозв'язку, коли йому не потрібно було переїжджати в інше місто. Як гаряче це було. Настя пестила себе пальцями під його чуйними розпорядженнями, зводила хлопця з розуму. Подібно неземній Богині вона лежала на ліжку, утримуючи телефон на відстані, і Стас не міг надивитися на її розкинуте по подушкам темне волосся, округлі груди з стирчачими намистинками - сосками, і до оскоми в зубах привабливу плоть, знущально заховану під тонке мереживо стрінгів. Кохана спеціально дражнила його, погладжуючи долонями плаский живіт, ховала пальці під трусики, і кусала пухку губу. Вона була неймовірна. Хлопець пам'ятав, як мало не гарчав, коли вона піднесла камеру до низу живота і відсунула смужку між струнких ніг в сторону, демонструючи, як блищить червона плоть від вологи. Його дівчинка знемагала від бажання. Стас наказав їй ввести в себе два пальці і уявити, що це його власні. Зелені очі затуманилися, коли Настя через кілька хвилин цих зухвалих тортур, дивлячись прямо в камеру, вигиналася в оргазмі. У Стаса іскри з очей летіли, поки він несамовито водив рукою по стовбуру члена, кінчаючи під її солодкі стогони. А тепер це блядське мовчання.

- Стас, Стас, подивися сюди, будь ласка, - ззаду крикнула молоденька дівчина і хлопець обернувся, тут же потрапляючи в об'єктив її камери. Він не ховався від фанатів. У всякому разі, поки. Напевно, коли їх увага стане занадто настирливою, він перегляне свої правила, а зараз намагався давати автографи при будь-якому зручному випадку. Чому б не порадувати тих, хто витрачає свої гроші на те, щоб потрапити до нього на концерт? Ну, або тих, хто просто полюбляє його музику. Завдяки слухачам - він зірка, і це потрібно цінувати. Охоронець, побачивши, як на хлопця буквально накинулися з усіх боків, пробрався крізь дівчат і допоміг йому сісти в машину.

У залі Стас сів на крісло одного з порожніх рядів, закинувши ноги на переднє сидіння. Ромич завалився поруч.

- Чи не виспався, Багіра? - штовхнув хлопця в плече білявий.

- Виспався.

- А чого рожа така, як ніби цеглою заїхали і ти тепер думаєш чим би в відповідь закинути?

- Нормальна рожа, Рома. Іди, налаштовуй синтезатор.

Друг пирхнув, і відштовхнувшись від сидіння пішов на сцену. У цей момент телефон в кишені завібрував. Стас з маніакальною швидкістю поліз його діставати. Настя. Підірвався з місця, кулею вилетівши із залу.

- Алло, Настя?

- Привіт! - прозвучало тихо.

- Привіт. Щось трапилося?

- Ні, все в порядку. Пробач, будь ласка, я вчора приїхала до Маші, ми випили, розговорилися, а потім я заснула і тільки ось прокинулася. - Стас полегшено видихнув.

- Бл*дь, Настя, я тебе вб'ю. Я вже збирався до тебе виїжджати, - підійшов до вікна, і сперся ступнею на підвіконня.

- Навіщо?

- З'ясовувати що трапилося. Я ж не залізний, у мене теж нерви є.

- Вибач. - Стас насупився. Йому здається, або її голос звучить вимучено?

- Настя, точно все в порядку?

- Так, все добре, - вона прочистила горло. - Просто тихо говорю, щоб Маша не почула.

- Ви хоч самі вчора були?

- Так, - начебто посміхнулася. - Ревнуєш?

- Ні, не ревную. Але якщо дізнаюся, що були не самі, Машу з десятого поверху спущу.

- А мене?

- А з тобою по-іншому розберуся.

- Домовилися. - Ні, все ж не те щось. Зазвичай вона вередує у відповідь, фліртує. У грудях незрозуміла тривога почала розростатися.

- Настя, ти ні про що мені не хочеш сказати?

- Наприклад?

- Не знаю. Ти мені скажи. Настрій твій мені зовсім не подобається.

- Я просто не виспалася. Ми лягли вранці майже. Все добре, правда. Краще скажи, як вчора концерт пройшов?

Стас зітхнув, відштовхнувшись від підвіконня, і покрокував по вестибюлю.

- Нормально, як зазвичай. Не знаю, куди ці букети дівати вже. Стільки подарунків різних тягнуть. Картини, шкатулки, солодощів купа, щоб у мене дупа злиплися, напевно. Букет з перців червоних. Тобі потрібен? Я привезу. Приготуєш що-небудь гостре. - Настя м'яко розсміялась і у хлопця в грудях потепліло.

- Ти любиш гостре, я пам'ятаю. Крильця, я ж обіцяла.

- Так, відмінно. І по-більше.

- Добре. Я піду, а то Маша кличе каву пити.

- Гаразд. Більше щоб не пропадала.

- Не буду. Добре тобі виступити сьогодні.

- Дякуємо. Цілую, Настя.

- Цілую.

- Я люблю тебе.

- Бувай, Стас. - І трубку поклала, в черговий раз не відповівши.

Хлопець засунув телефон назад до кишені та кинув довгий погляд у вікно. Щось не так було, нутром відчував. Якби побачити її, він би витрусив правду, а так по телефону це хрін зробиш. Напевно, перший раз за весь час у нього на повному серйозі думка про скасування концерту оселилася. Плюнути, зірватися і до неї поїхати. З собою забрати і щоб їздила з ним на всі виступи. Хіба мало що могло статися. Може з фірмою батька знову щось, а вона не каже, щоб його не засмучувати. Знову дістав телефон, і сховав назад. Чи не дзвонити ж ще раз. Стаса покликали в зал, і хлопець, струснувши головою, побрів на сцену.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 101 102 103 ... 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не моя, Елла Савицька"