Читати книгу - "Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
287
Про історію міфу про Прометея див.: Raggio О. The Myth of Prometheus. Its Survival and Metamorphoses up to Eighteenth Century //Journal of Warburg and Courtauld Institutes. — 1958. — P. 44—62; Duchemin J. Prométhée et ses origins. — Paris, 1974; Trousson R. Le theme de Prométhée dans la literature européenne. — Genève, 1964; на мою думку Ленобль (Lenole R. Histoire de l’idée de nature… — P. 120) застосовує визначення «Прометеєва» до настанови Лукреція помилково. Див. нижче, параграф 12, с. 195—196.
288
Есхіл, Закутий Прометей, вірш 445—506; Платон, Протагор, 320—322.
289
Trousson R. Le thème de Prométhée… — P. 115.
290
Декарт, Дискурсія про метод, VI, § 62.
291
Lenoble R. Histoire de l‘idée de nature… — P. 323.
292
Ронсар П. де Гімн Вічності. Присвячується Мадам Маргариті, сестрі короля (Oeuvres complètes. — T. VIII. Les Hymnes (1555—1556) / Ed. par L. Laumonier. — Paris, 1936. — P. 246.
293
Рільке, Сонети Орфею, І, 3 / Пер. М. Бажана.
294
Див. нижче, параграф 14, с. 218—219.
295
Див. Graf F. Eleusis und die orphische Dichtung Athens in vorhellenisticher Zeit. — Berlin, 1974.
296
Ніцше, Весела наука. Передмова до другого видання.
297
Ginzburg С. High and Low: The Theme of Forbidden Knowledge in the Sixteenth and Seventeenth Centuries // Past and Present. — 1976. — 73. — P. 28—41.
298
Див. нижче, параграф 14, с. 234.
299
Ginzburg С. High and Low… — P. 40. Гасло взяте у Горація, Послання, І, 2, 40.
300
Див.: Venturi F. Was ist Aufklärung? Sapere aude! // Rivista storica italiana. — 1959. — 71. — P. 119—130; Utopia and Reform in the Enlightenment. — Cambridge, 1971. — P. 5—9 (їх цитує K. Ґінзбург y згаданій праці).
301
Втім саме у цьому сенс слів Noli altum sapere апостола Павла (Рим 11:20), який лежить в основі гасла «Не гордись»[1145].
302
Декарт, Дискурсія про метод, VI, § 61.
303
Антифон Трагік (кінець V — початок IV ст. до Р.Х.), фр. 4 (Snell В. Tragicorum Graecorum Fragmenta. — Bd. І. — Gôttingen, 1971. — S. 195—196).
304
Я не знаю жодного сучасного перекладу «Механічних проблем»; критичне вид.: Aristotele ΜΗΧΑΝΙΚΑ / A cura di М.Е. Bottechia. — Padoue, 1982. Див також текст «Математичного зібрання» Паппа Александрійського VIII, 1—2 (цит. за Lloyd G.E.R. Une histoire de la science grecque. — Paris, 1990. — P. 282—283).
305
Б. Жіль (Gille В. Les mécaniciens grecs. La naissance de la technologie. — Paris, 1980. — P. 222) цитує Belopoiika («Метальні машини») Філона Візантійського (IV, 77, 15).
306
Див. вище, параграф 9, с. 122—124.
307
Симплікій, Коментар на Фізику / Bd. 1, S. 4, 8 Diels.
308
Плутарх, Життя Марцелла, XIV, 10—11.
309
Gille В. Les mécaniciens grecs… — P. 86.
310
Reymond A. Histoire des sciences exactes et naturelles dans l'Antiquité gréco-romaine. — Paris, 1955. — P. 98.
311
Gille В. Les mécaniciens grecs… — P. 54—82; Taton R. La science antique et médiévale. — Paris, 1957. — P. 307—311.
312
Бібліографію див y Gille B. Les mécaniciens grecs… — P. 72.
313
Ibid. — P. 170 ss.
314
Плутарх, Життя Марцелла, XIV, 10—11.
315
Сенека, Моральні листи до Луцілія, 90, 20—25.
316
Dijksterhuis E.J. Die Mechanisierung des Weltbildes. — Berlin-Heidelberg-New York, 1983. — S. 556 (я посилаюсь на вказаний німецький переклад, оскільки вважаю, що нідерландський оригінал, який вийшов у 1950 році, менш доступний французькому читачеві).
317
Ляйбніц, Монадологія, § 17.
318
Я запозичую цю метафору з чудової книги Salem J. L’atomisme antique. — Paris, 1997. — P. 9, 11, 222.
319
Про магічні практики див.: Betz H.D. The Greek Magical Papyri in Translation. Including the Demonic Spells. — Chicago, 1986.
320
Abt A. Die Apologie des Apuleius von Madaura und die antike Zauberei. — Giessen, 1908.
321
Августин, Про Трійцю, III, 7, 12—8, 15.
322
Там само, III, 9, 16.
323
Августин, Про Град Божий, XXII, 24, 2.
324
Мудр 11:20.
325
Августин, Про трійцю, III, 9, 16.
326
Наприклад в «Коментарі на Євангеліє від Івана», IV, 4, 11 (SC, n. 180, р. 298); див. примітку ad locum перекладача цього тексту Е. Жанно, який цитує численні паралелі.
327
Тут і далі я використовую свою статтю Hadot P. L’Amour magicien // Revue philosophique. — 1982. — P. 283—292 (передрукована y Ficin M. Commentaire sur le Traité de l’amour ou le Festin de Platon / Publ. S. Matton. — Paris, 2001. — P. 69—81).
328
Плотин, Еннеади, IV, 4 [28], 40, 21.
329
Там само, 40, 4.
330
Там само, 41, 3—5.
331
Катул, Поезії, 62, 54; Овідій, Любовні елегії, II, 16, 41: «В'яз любить виноградну лозу, виноградна лоза не покине в’яз».
332
Монік Александр повідомила мені про цікавий текст Ахілла Татія «Левкіппа та Клітофонт» (цит. за фр. пер. П. Ґрімаля, Romans grecs et latins. — Paris, 1958. — P. 891): «Рослини закохані одна в одну, зокрема пальма найбільш схильна закохатися. Розповідають, що є пальми чоловічого та жіночого роду. Пальма чоловічого роду
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи», після закриття браузера.
