Читати книгу - "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"

Варто було за допомогою техніка сісти в кокпіт винищувача, і через  мить всі сумніви хлопця зникли. Тепер у нього перед очима була лише ціль.

***

Пашу було боляче, броня скафандра  була пробита майже відразу після обвалу. Хотілося плакати та кричати, але в нього на це вже не було сил. Все, що залишалося хлопцеві, - це прокручувати свої спогади. Він був упевнений, що варто Дексу втратити свідомості, і він помре. А як добре все починалося. Хлопчик-псіон разом із його дівчиною показали просто неймовірний рівень повітряного бою. У перші ж хвилини вони знищили три пси-випромінювачі, тиск на свідомість різко зменшився, і Пашу був упевнений у вдалому результаті операції.

Декс, прикриваючи їх псіонікою, підвів якомога ближче до колишнього банківського сховища, під яким розташовувалося сховище з артефактами. На жаль, вулик архів не дозволив їм залишитись непоміченими і за кілька миттєй до знищення бота п'ятірка десантників змогла залишити борт бота та приземлитися вже серед архів. Декс цього разу не економив своїх сил і відразу ж ударив телекінезом на всі боки, знищуючи архів десятками і сотнями. Але незабаром до них приєдналися зіурги і хлопцям довелося підключитись до бою.

Навколо творилося справжнє пекло. Вибухи ракет, падіння глайдерів, вибух носія. Але їхню п'ятірку це все ніби оминало. Лише проста піхота архів і зіургів. У міру наближення до входу до бункера сховища опір посилювалося, але поки що все одно придушувалося силами Декса без особливої ​​напруги. Терн навіть думав, що вони так і дістануться бункера, але один момент все змінив. Вибух десятка гравітаційних спотворювачів поруч із середнім носієм у повітрі призвів до того, що той почав падати і впав прямо на них.

Терн відразу втратив свідомість від больового шоку, після того як уламки броні проникли в плоть. Опритомнів він через хвилини півтори, і він цьому не був радий. Зараз Пашу перебував у невеликому заглибленні разом із Дексом.

І стан у Декса був навіть гірший, ніж у нього. Сполот втратив обидві ноги, причому як ніг біологічного скафандра, так й реальних. Зараз він лежав на спині і намагався втримати корабель над ними, щоб остаточно їх не розчавило.

Терну було прикро, дуже прикро. Адже вони майже дісталися і тут сталася ця випадковість. Впади корабель на пару сотень метрів убік, і нічого з ними не сталося б. А зараз троє хлопців було роздавлено живцем мільйонами тонн корабля. І головне те, що загинув найкращий друг, Рік. Правда, і Терну залишилося жити недовго, варто Декс втратити свідомість, і вони будуть мертві.

—  Пашу, у мене зіпсований передавач, зв'яжися з Фіском, - сказав Декс насилу, піт буквально градом біг по його справжньому обличчю в біоскафадрі. - Нехай катапультується і намагається дістатися до нас. Інші повинні прикрити його шлях.

—  Зрозумів, - сказав Терн. Він, на відміну Декса, не втратив свою працездатність. У нього були пошкоджені ноги, але навіть так міг би ходити за допомогою стимуляторів.

—  І давай швидше, я ледве тримаю корабель, - сказав Декс і знову сконцентрувався на кораблі зіургів, який висів буквально в парі десятків сантиметрів над ними.

Передавач рядового Терна теж не зміг пробитися до Фіска, але Пашу швидко зрозумів, як можна посилити сигнал. Діставшись до Декс, він зняв з його скафандра підсилювач сигналу і абияк підключив до свого.

Майже відразу після активації обох підсилювачів нейромережа змогла засікти Фіска, якому і надіслав інформаційним пакетом повідомлення Терн. У пакет він зібрав всю інформацію про те, що сталося разом з їх координатами та наказом до них дістатися.

—  Зробив, - відповів Терн, відкинувшись на землю, більше нічого він зробити не міг, все залежало від хлопця. Було неприємно усвідомлювати, що життя залежить від дитини.

—  Не думав, що так закінчу своє життя, - сказав Декс, - запам'ятай, якщо я здохну, то ти маєш дістатися до сховища з Фіском. Для доступу він повинен буде подати свою псі-енергію в приймач, туди покладеш будь-який шматок мого тіла.

—  Декс, - обурився Пашу.

—  Замовкни і слухай, поки я можу говорити, - сплюнувши кров, продовжив Декс, - Для активації формера Фіск повинен потягтися свідомістю до нього. Ключ доступу до управління я встановив у нього в підсвідомості про всяк випадок. А далі нехай робить як хоче, - після цих слів Декс сильно розкашлявся, і корабель просів сантиметрів на десять. - Пашу, рухайся ближче до мене, я спробую зробити порожнину для нас.

—  Декс, що мені робити? - Запитав Пашу у сполота, але той промовчав, натомість рядовий відчув, як він падає. Щоправда, далеко вони не впали, у кращому разі метри на два.

—  Так краще, - ледь чутно промовив Декс. Наступного моменту уламки корабля зіургів упали вниз.

Пашу ледь не помер від страху, коли зрозумів, що сталося. Декс все-таки знепритомнів і корабель впав. Ось тільки перед цим він встиг їх урятувати і зробити яму в бетоні під ними, в яку вони провалилися.

Телеметрія зі скафандра Декса показувала, що він ще живий, тільки пошкодження його організму були дуже серйозними. Наніти намагалися їх усунути, але Пашу не був упевнений, що вони зможуть впоратися з ними. Залишалося чекати і сподіваються на те, що хлопчисько впорається і зможе все-таки дістатися до них.

***

Бій із самого початку поглинув свідомість Фіска. Перед ним була одна мета - знищити якнайбільше противників і відвернути якомога більше сил від Декса. І це йому, точніше, об'єднаній свідомості п'яти пілотів, вдавалося з неймовірною легкістю. Виявилося, що у віртуальній реальності супротивники були вмілішими, ніж у реальності.

Але вони не розслаблювалися. Насамперед атакували псі-випромінювач, який послаблював їхній псі-зв'язок і синхронізацію. Фіску доводилося в рази збільшувати потужність обладнання псі-зв'язку, через що навіть почалася носова кровотеча.

Знищення першого пси-випромінювача одразу полегшило навантаження. А за ним пішли ще два. На жаль, два випромінювачі, що залишилися, були під серйозною охороною і об'єднана свідомість пілотів вирішила не ризикувати.