Читати книгу - "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"

Натомість воно переключилося на вже піднятий москітний флот зіургів та архів. Бій, що почався, здавався чимось неймовірним. Сотні винищувачів архів та зіургів не могли впоратися з п'ятіркою.

А ті щомиті знищували ворогів. Правда, давалося це великою працею. Вже на третю хвилину бою жодного навісного озброєння не залишилося на борту винищувачів. Лише плазмомети. І ось тоді ситуація почала змінюватися у бік зіургів. Плазмові постріли вони могли лише по одному чи два приймати на свої щити. І зіурги цим скористалися, надіславши десяток глайдерів для прикриття.

Так було втрачено перший кретчет, Ак прикрив винищувач Фіска своїм і випарувався у спалаху вибуху. Через дві секунди винищувач Джуві отримав пошкодження, але вона змогла втриматися в повітрі, хоч і сильно втратила маневреність.

Саме тоді вони вирішили відступити. Тим більше зараз до них на допомогу мчали ще чотири винищувачі та вісім безпілотників. Інші чотири групи своє виконали і підірвали ядерні заряди.

Ось тільки надто багато сил відвернула ланка Фіска. Міч не зміг ухилитися від чергового пострілу. Його винищувач, втративши крило і більшу частину антигравітаційних подушок, помчав у бік лісу. Вже над ним Міч встиг активувати катапультування. Ось тільки шанси на виживання поблизу такої кількості сил противників були мінімальними. І саме в цей момент псі-зв'язок був розірваний.

На щастя, Фіск, Каарла і Джуві, що залишилися в строю, були готові до цього, а тому не виникло звичною для таких ситуацій втрати контролю. А за кілька десятків секунд прибуло підкріплення, яке й допомогло відігнати глайдери.

Два безпілотники, завантажені ракетами з гравітаційними спотворювачами, вирушили до середнього носія, який був у повітрі. Саме він і був джерелом усіх глайдерів у сьогоднішньому бою. Після падіння носія Джуві взяла командування на себе та перегрупувала всіх. Вглиб ніхто лізти не став, натомість зайнялися пощипуванням з обох боків території зіургів.

Залишалося зовсім небагато часу. З орбіти у їхній бік рухалося кілька сотень кораблів. В основному глайдери, але були серед них і серйозніші противники. Саме в цей момент на нейромережу Фіска надійшло повідомлення із запитом від Терна на допомогу. Фіск навіть не думав, щоб відмовитися від цього.

— Прикрийте мене, — промовив Фіск по зв'язку і направив по прямій носієві свій винищувач. До нього одразу кинулися супротивники, але було зупинено щільним вогнем підтримки.

—  Удачі, - відповіла Джуві і сконцентрувалася на тому, щоб не підпустити до Фіска глайдери. І їм це вдалося, коли до носія було менше ста метрів, Фіск активував катапультування. Винищувач обігнав крісло з хлопцем і вибухнув на поверхні носія, створюючи в ньому пробоїну, в яку і влетів Фіск, гальмуючи мікродвигунами в кріслі.

—  Я на місці, - зв'язався наприкінці Фіск і сконцентрувався на виданному йому завданні.

Сигнал маяка Терна Фіск упіймав ще перед катапультуванням, і найшвидший спосіб - дістатися до нього був безпосередньо вниз. Благо, що спосіб провернути щось подібне в нього був. Сконцентрувавшись під своїми ногами, Фіск застосував свою здатність і плоть носія почала перетворюватися на пил. Зістрибнувши в дірку, що вийшла, відразу метрів на десять вниз, Фіск почав розчиняти знову тіло корабля під ногами. Завдяки тому, що носій був дуже пошкоджений, супротив  корабля був практично ніяким. Все ж таки гравітаційні спотворювачи дуже сильно пошкодили корабель, а потім ще й падіння з двокілометрової висоти.

Якби не спотворювачи,  що вивели з ладу системи корабля на деякий час, то таке падіння не завдало б великої шкоди. Але псіонічне поле було обнулено, і корабель упав без захисту.

На третій палубі Фіска зустріли живі супротивники. Ну, як живі, два зіурги-піхотинці були наче переламані ляльки. Але з появою Фіска вони змогли підняти нею свої біологічні лучемети. Ось тільки їхні рухи були настільки незграбними, що хлопець, не надто турбуючись, встиг їх добити першим. А потім знову розчинення плоті корабля. Загалом хлопцеві довелося подолати двадцять палуб носія і зіткнутися з півтора десятком груп зіургів, що вижили.

Але з ними справлявся в автоматичному режимі плечовий плазмомет. Фіск же був сконцентрований на тому, щоб якнайшвидше дістатися Терна. Йому для цього знадобилося не більше десяти хвилин.

В черговий раз розчинивши тіло корабля зіургів, Фіск побачив невелике заглиблення, в якому лежав Терн разом з Декс. За допомогою телекінезу Фіск підняв на палубу і сполота, і людину.

—  Ти не поспішав, - сказав Терн, насправді він був радий появі Фіска.

—  Добрався як міг, - відповів Фіск, відмахнувшись від рядового. - Мені треба трохи відпочити. Я перенапружився добираючись сюди.

—  Бачу, - сказав Терн, - Але в нас мало часу, треба йти далі.

—  Думаєш, я не розумію? - Вибухнув Фіск. - Чудово розумію, як і те, що саме від мене залежить успіх. Ти ледь на ногах тримаєшся, у Декса ніг взагалі немає. І мені потрібен час, щоб прийти до тями.

—  Кх-кхм, - почав кашляти Декс, і Фіск замовк. - Підійди, - прошепотів він.

—  Декс, ти як? Ти в змозі йти далі? - Запитав Фіск, нахилившись над сполотом.

—  Візьми, - сказав Декс і в руки Фіска прилетіли браслети, зірвані з тіла сполота. Тільки Фіск хотів розпитати, що з ними робити, як Декс знову знепритомнів.

— Твою матір, він знову непритомний. Що це за браслети? - підняв до очей два браслети хлопець.

—  Не знаю, спробуй надягти їх, - відповів Терн. - Дивись, з внутрішнього боку якесь каміння. Думаю, треба спробувати одягнути їх на голу шкіру.

—  Прикрий, - попросив Фіск, після чого почав розкриття рукавів на скафандрі.

—  Само собою, - сказав Терн і підстрелив зіурга, який визирнув у дірку, через яку дістався сюди Фіск. У цей момент рукав скафандра розстебнувся, і Фіск одягнув обидва браслети під комбінезон.

—  Це якісь артефакти, - сказав Фіск. - Я відчуваю, як мої сили збільшилися в кілька разів. Та й швидкість відновлення стала більшою. Ну все, ми ще покажемо членникам, хто тут господар планети. – радісно закричав Фіск.