Читати книгу - "Яничари, Кулик Степан"

— А тепер що бентежить?

— Не можу вирішити, що гірше: завербовані еннемі зрадники з людей, чи вони самі під личинами імперців. Адже ми про вас тільки перші відомості отримали, а ви — як я тепер розумію, живете серед нас роками.

— Десятиліттями...

Інспектор Левінсон не жартувала.

Вест похитав головою.

— Але ж це… Це ж…

— Стривай з висновками. Я думаю, ти зміниш думку, коли дізнаєшся все повністю, — Антоніна підвелася з дивана і зробила крок до Климука.

— Інспекторе, дякую. Ви вільні! Далі я сам.

Владний чоловічий голос змусив дівчину зупинитися і зробити щось, що нагадує кніксен, а Веста озирнутися.

— Доброго дня, Ваша Високість, — непомітно одягнений чоловік середнього віку, який когось невловимо нагадував Весту, зобразив найвитонченіший уклін, який лейтенантові коли небудь доводилося бачити. Найкращі актори у фільмах і ті здалися б тюхтіями на його тлі. — Якщо дозволите, то подальшу розмову ми продовжимо з вами вдвох.

Климук відчув деякий шок, але психологічне загартування яничар дозволило йому впоратися з почуттями. Більше того, він навіть спробував завдати пробного уколу.

— Мені особисто інспектор Левінсон не заважає. Як-не-як, на відміну від вас, ми з Тонею давні знайомі.

— Воля Вашої Високості закон для підданих, — без тіні невдоволення ще раз вклонився чоловік. — Інспекторе, можете залишитися. І, якщо ви вже тут, будьте ласкаві відрекомендуйте мене принцу.

— Ваша Високість, — реверанс Антоніни був не менш бездоганний, ніж уклін незнайомця. — Дозвольте представити Вам графа Арктуріанського, пера Імперії та голову СВВІБ.

— Для Вас, мій принце, просто метр Нік-кита, — третій уклін носив крихту фамільярності, яку в спілкуванні з найяснішими особами можуть дозволити собі тільки найближчі друзі або перевірені слуги.