Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Той що вижив, Олександр Шаравар 📚 - Українською

Читати книгу - "Той що вижив, Олександр Шаравар"

1 592
0
30.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Той що вижив" автора Олександр Шаравар. Жанр книги: 💛 Фентезі / 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 105 106 107 ... 145
Перейти на сторінку:

Чи допомогли ці хитрощі, я не знав. Але все ж таки деяка надія, що нам все вдалося, була. Вчора, принаймні, поряд з місцем розташування бази вже нікого не було і ніхто з магів так і не вирішив нас відвідати.

Я, щиро кажучи, весь цей час з початку навчань військових почуваюся дуже не комфортно. Навіть коли на мене напав крюн, а потім мене врятували маги-військові, почував себе краще.

Взагалі, навчання тут дуже масштабні, лише одних магів близько двох сотень. Щоправда, більшість магів тринадцятого рангу, але було навіть кілька четвірок.

Лорана сьогодні після ритуалу розповіла, що лише одних магів цілителів два десятки. Їх, щоправда, не відносили до основного складу, вони йшли як медична служба і не підпорядковувалися безпосередньо військовим. 

Марло розповів про п'ятьох менталістів. Я особисто бачив здалеку близько десяти бойовиків-водників, і вони мене налякали. Ці водники боролися між собою за допомогою досить масштабної магії. Чого варті стометрові вири, які намагаються затягнути корабель на дно або хвилі у два десятки метрів заввишки, або струмені води, що б'ють на кілька сотень метрів під тиском.

У рідному світі я бачив дії або магів-спортсменів на якихось змаганнях або в мережі. І в обох випадках такої масштабності та усвідомлення сили не передавалося, як зараз. Мій світ все ж таки більш цивілізований, і всі конфлікти між державами намагалися вирішити за столом переговорів, а якщо не виходило, то вистачало завислого на стаціонарній орбіті військового космічного корабля імперії Парн над країною яка занадто багато уявила про себе. 

За часів мого дитинства, коли лише створювали ці кораблі, скрізь намагалися дискредитувати військову космічну програму імперії. Але коли вже після запуску першого корабля почався конфлікт біля кордонів імперії і корабель зробив лише один залп з орбіти за десять кілометрів від сторін конфлікту, що зібралися воювати, випарувавши землю в радіусі ста метрів і глибиною у двісті, всі відразу стали дуже мирними і перестали думати про військовий конфлікт. Не така вже й потужна зброя на борту кораблів, деякі маги мають набагато більш руйнівну силу, та й ракети є набагато потужнішими. Ось тільки магу ще треба дістатися місця бою, а якщо простір заблокований, то тільки своїм ходом або повітрям. А ракети набагато простіше перехопити, ніж космічний корабель на стаціонарній орбіті.

До того моменту, коли почалася наша експедиція, саме ця космічна програма була найдорожчою в історії. Вона коштувала сорок мільярдів, і ніхто інший не міг собі її дозволити повторити. Щоправда, і ми не поспішали збільшувати кількість військових космічних кораблів, нехай і їхнє створення сильно зменшилось через відпрацювання рішень. Спочатку до п'яти мільярдів за корабель, а після першої експедиції «Ізіда» аж до двох мільярдів. Але ціна все одно дуже висока.

Перед відльотом я чув, що перший корабель збиралися продати союзникам і побудувати новий, але це на рівні чуток, хоча ці чутки й ходили серед співробітників космічного центру підготовки, що дещо додавало їм довіри. Тож особливо бойових дій за час мого життя у світі не було. І роботу бойових магів я не міг побачити, так би мовити, в природному середовищі. Або записи з навчань, або спорт.

Тут же, як я встиг дізнатися, бойові дії ведуть досить часто. Щоправда, також не на території королівства, на якому я опинився. Королівство Герен мало дуже сильну армію, і ніхто особливо не хотів без вагомих причин зв'язуватися з ним. Вже більше десяти років як не було глобальних конфліктів із кимось, але дрібні сутички відбуваються часто. Також, виявляється, деякі війська королівства беруть участь у бойових діях  як найманці у конфліктах інших державах.

Мені пощастило побачити роботу справжніх бойових магів, хай і в дещо постановочному бою, але це дуже вражало і, м'яко кажучи, сильно лякало. Зараз я, як маг, мало що міг їм протиставити. Як індивідуальний боєць проти необдарованих, я думаю справився б без великих труднощів — все-таки телекінез та магія землі у мене досить непогані. 

Тут на базі сьогодні було відносно спокійно, але будь-яка дія, будь-яка магічна активність несли ризики мого виявлення. Також  була ще одна неприємна новина, яку мені розповіла Лорана. До неї підходили маги і розпитували про мене ще першого дня навчань. З опису зовнішності цих магів я впізнав їх. Це ті маги, які мене вистежили в лісі, і потім врятували від крюна. І щось мені підказує, що треба робити ноги звідси, якщо не бажаю вивести на планетохід цих шукачів. Вони дуже гарні у своїй справі.

— Міра, я зараз переміщу артефакт у просторову кишеню, — звернувся я до ментального образу дівчини. Вона минулі дні постійно була поруч і займалася моєю магічною освітою, щоправда, більшою мірою теоретичною, оскільки я мав замітати сліди свого перебування і не залишати магічні сліди тренувань, але я наздожену практику вже в більш безпечному місці.

— Тоді до зустрічі наступної миті, — сказала вона і повернулася до артефакту.

— Не забувай про нас. Хоч для нас і мине мить, але не хотілося б дізнатися, що поки ми були в просторовій кишені, минуло знову чотири тисячі років, — сказав Лінгрет і так само повернувся до артефакту.

На цьому час перебування на базі закінчується. Пора йти. Хоч Марло і той ще виродок, але він з'ясував, що сьогодні вночі будуть проводитися наймасштабніші навчання магів-вогневиків. На цю демонстрацію сили королівства запросили безліч різних високопоставлених гостей як королівства Герен, так і деяких сусідів. Основна мета буде показати, що армія готова до відбиття будь-якої загрози, та й заразом налякати сусідів вони були б не проти. У зв'язку з цим на ділянці, де відбуватиметься демонстрація, якраз і будуть зосереджені основні сили. Отже, їм доведеться послабити контроль в інших місцях.

Саме там я і збирався залишити зону навчань по воді за допомогою артефакту двигуна. По суті, це невелика дошка з держаками для рук. Після активації вона починає засмоктувати попереду воду через кілька сотень отворів і ззаду, навпаки, викидати її через три отвори. Виходив простенький водометний двигун на магічній основі. Мені тільки й залишалося що дістатись води, лягти на артефакт і обережно на малій швидкості, намагаючись не привертати уваги, покинути води зони навчань.

1 ... 105 106 107 ... 145
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Той що вижив, Олександр Шаравар», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Той що вижив, Олександр Шаравар» жанру - 💛 Фентезі / 💙 Бойове фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Той що вижив, Олександр Шаравар"